
ЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І САРНЕНСЬКИЙ ГАВРИЇЛ
(світське імʼя – Кризина Ярослав Васильович, народився 6 березня 1973 року
в селі Березово Хустського району Закарпатської області)
Священнослужіння
20 березня 1996 року пострижений у чернецтво з іменем Гавриїл (на честь Архангела Гавриїла) у Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Української Православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП).
16 квітня 1996 року рукопокладений у сан ієродиякона.
26 травня 1996 року рукопокладений у сан ієромонаха.
До Дня Святої Пасхи 2001 року піднесений до сану архімандрита.
17 лютого 2012 року нагороджений правом носіння другого наперсного хреста з прикрасами.
25 липня 2018 року обраний єпископом Рівненським і Волинським Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).
2 вересня 2018 року рукопокладений у сан єпископа у Свято-Успенському кафедральному храмі міста Львова; хіротонію звершили – Предстоятель УАПЦ Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Макарій (Малетич), архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (Петранюк), єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор (Бедь) та єпископ Херсонський і Миколаївський Борис (Харко).
Освіта
У 1989 році закінчив Березовську середню школу Хустського району Закарпатської області.
У 1993 році закінчив Київську духовну семінарію, а в 1997 році – Київську духовну академію (КДАіС) УПЦ МП.
У 2004-2010 роках навчався на богословсько-філософському факультеті Карпатського університету ім. Августина Волошина (м. Ужгород).
Наукові ступені
Кандидат богословських наук (1998 р.).
Доктор богословських наук (2010 р.).
Вчені звання
Доцент (2004 р.).
Професор (2008 р.).
Академік (Міжнародна академія богословських наук, 2012 р.).
Книги
- Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). – К., 1999.
- Твердиня Православʼя Закарпаття — Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. – К., 2004.
- Церковная археология. Учебное пособие для студентов IV курса КДА. – К., 2005.
- Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. – К., 2011.
- Вступ до православної теології: Посібник. – К., 2018. (У співавторстві).
- Соціальне служіння Православної Церкви. – К., 2018. (У співавторстві).
- Вступ до православної теології: Посібник. – 2-е вид. – К., 2019. (У співавторстві).
- Житія святих Православної Церкви на Закарпатті. – К., 2019.
- Послання. Проповіді. Статті. – Рівне, 2025.
Церковне служіння
В УПЦ МП:
У 1997-2007 роках – помічник інспектора, завідувач бібліотеки та викладач у КДАіС.
У 2000-2018 роках – голова Спілки православної молоді України в імʼя прп. Нестора Літописця.
У 2003-2014 роках – заступник голови Синодального відділу у справах молоді.
У 2007-2012 роках – проректор з представницької роботи Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія (УУБА).
У 2011-2014 роках – заступник Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки.
У Православній Церкві України (ПЦУ):
З 5 лютого 2019 року має змінений титул – єпископ Рівненський і Сарненський (керуючий Рівненсько-Волинською єпархією).
З грудня 2019 року – заступник голови Синодальної комісії з питань канонізації святих.
У 2019-2023 роках – викладач Рівненської духовної семінарії.
З серпня 2025 року – гостьовий професор кафедри Священного Писання і Богослов’я Волинської православної богословської академії.
Науково-педагогічна діяльність (світська)
У 2012-2016 роках – завідувач науково-дослідного відділу Музею історії Десятинної церкви Міністерства культури України (м. Київ).
У 2019 році – професор кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
У 2021-2022 роках – професор кафедри психології та соціальної роботи Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль).
Громадська діяльність
У 1999-2000 роках – член Міжконфесійної ради християнської молоді України.
У 2006-2007 роках – повноважний представник УПЦ МП у секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
У 2009-2011 роках – член Громадської ради з питань співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві України у справах сімʼї, молоді та спорту.
З 2016 року – член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти і науки України.
Військово-капеланське служіння
З липня 2023 року – капелан Рівненського військового госпіталю Медичних сил Збройних Сил України.
Нагороди
Державні:
- почесна грамота Міністерства культури та мистецтв України (2005 р.);
- почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007 р.).
Церковні:
УПЦ МП
- ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
- ордени прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ ст. (2008 р.);
- орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.);
- орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.);
- орден «450-річчя принесення на Волинь чудотворної Почаївської ікони Божої Матері» (2009 р.);
- орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського (2010 р.);
- орден св. благов. кн. Київського Ярослава Мудрого (2011 р.);
- ювілейна медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
- медалі Хустської єпархії – золота прп. Олексія Карпаторуського (2004 р.) й «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.);
- медалі УУБА – прп. Олексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) та прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.);
- благословенні грамоти Предстоятеля (2008 й 2013 рр.) та Священного Синоду (2005, 2007 й 2008 рр.).
РПЦ
- медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді Російської Православної Церкви (2007 р.).
ПЦУ
- ювілейний орден з нагоди 30-ліття відродження УАПЦ І ст. (2019 р.);
- ювілейна відзнака «30 років Чернівецько-Буковинської єпархії» (2020 р.);
- відзнака з нагоди 10 річниці освячення Спасо-Преображенського собору Києва (2020 р.);
- памʼятна відзнака Рівненсько-Волинської єпархії (2022 р.);
- орден святого Архістратига Михаїла І ст. (2023 р.).