ЄПИСКОП ГАВРИЇЛ

Преосвященний єпископ Гавриїл (світське ім’я – Кризина Ярослав Васильович) народився 6 березня 1973 р. в селі Березово Хустського району Закарпатської області в сім’ї іконописця. Мати та старша сестра після упокоєння батька прийняли чернецтво, молодша сестра — дружина священника.

У 1989 р. закінчив середню загальноосвітню школу, в 1993 р. — Київську духовну семінарію (КДС), у 1997 р. — Київську духовну академію (КДА) УПЦ МП.

У 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов’я в КДА.

20 березня 1996 р. пострижений у ченця в Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври з іменем Гавриїл, на честь Архангела Гавриїла.

16 квітня 1996 р. рукопокладений в сан ієродиякона.

26 травня 1996 р. рукопокладений в сан ієромонаха Блаженнійшим Володимиром Сабоданом, Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем УПЦ МП.

До дня Святої Пасхи 1997 р. нагороджений Блаженнійшим Митрополитом Володимиром золотим наперсним хрестом, до дня Святої Пасхи 1998 р. — саном ігумена, до 10-літнього ювілею КДС (28 серпня 1999 р.) — хрестом з прикрасами, до дня Святої Пасхи 2001 р. — саном архімандрита.

У 1997-2007 рр. — помічник інспектора, завідувач бібліотеки та викладач в КДАіС УПЦ МП.

У 1999-2000 рр. — представник УПЦ МП в Міжконфесійній раді християнської молоді України.

У 2000-2018 рр. — голова Спілки православної молоді України в ім’я прп. Нестора Літописця УПЦ МП.

З 2003 р. — доцент Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія (УУБА).

У 2003-2014 рр. — заступник голови Синодального відділу у справах молоді УПЦ МП.

У 2006-2007 рр. — повноважний представник УПЦ МП у секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

У 2007-2012 рр. — проректор з представницької роботи УУБА та Карпатського університету ім. Августина Волошина (КаУ).

З 2008 р. — професор УУБА та КаУ.

У 2009-2011 рр. — член Громадської ради з питань співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту.

У 2010 р. закінчив КаУ й отримав державну кваліфікацію магістра богослов’я.

У 2010 р. здобув науковий ступінь доктора богословських наук в УУБА.

17 лютого 2012 р. Блаженнійшим Митрополитом Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами.

У 2011-2014 рр. — заступник Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки.

З 2012 р. — академік Міжнародної академії богословських наук.

У 2012-2016 рр. — завідувач Науково-дослідного відділу державного Музею історії Десятинної церкви.

З 2016 р. — член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти і науки України.

27 квітня 2017 р. рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно державне вчене звання професора.

З 12 червня 2018 р. — клірик Київської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

25 липня 2018 р. рішенням Архієрейського Собору та Патріаршої ради УАПЦ обраний єпископом Рівненським і Волинським.

2 вересня 2018 р. у кафедральному соборі на честь Успіння Божої Матері м. Львова була звершена архієрейська хіротонія, яку очолив Предстоятель УАПЦ Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Макарій Малетич у співслужінні архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона Петранюка, єпископа Мукачівського і Карпатського Віктора Бедя та єпископа Херсонського і Миколаївського Бориса Харко.

З січня 2019 р. — викладач Рівненської духовної семінарії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (УПЦ (ПЦУ)).

Рішенням Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 5 лютого 2019 р. має титул — єпископ Рівненський і Сарненський, керуючий Рівненсько-Волинською єпархією.

У 2019 р. — професор кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

У 2021-2022 рр. — професор кафедри психології та соціальної роботи Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль).

З 10 липня 2023 р. — штатний капелан Рівненського військового госпіталю (з присвоєнням первинного військового звання молодшого лейтенанта капеланської служби).

ПУБЛІКАЦІЇ

Книги:

1). Гавриил (Кризина), игум. Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). — К.: Информационно-издательский центр Украинской Православной Церкви, 1999. — 200 с., 4 с. ил.

2). Гавриїл (Кризина), архім. Твердиня Православ’я Закарпаття — Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. — К.: Інформаційно-видавничий центр Української Православної Церкви, 2004. — 52 с.

3). Гавриил (Кризина), архим. Церковная археология. Учебное пособие для студентов IV курса КДА. — К.: Киевская Духовная Академия, 2005. — 100 с.

4). Гавриїл (Кризина), архім. Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. — К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви, 2011. — 216 с.

5). Гавриїл (Я. В. Кризина), архім.; Діонісій Мартишин, прот.; Павло Бочков, свящ. Вступ до православної теології: Посібник. — Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2018. — 296 с.

6). Гавриїл (Я. В. Кризина), архім.; Діонісій Мартишин, прот. Соціальне служіння Православної Церкви в умовах викликів сучасного світу: монографія. — Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2018.  — 254 с.

7). Гавриїл (Я. В. Кризина), єп.; Діонісій Мартишин, прот. Вступ до православної теології: Посібник. — 2-ге вид. — Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2019. — 296 с.

8). Гавриїл (Я. В. Кризина), єп. Житія святих Православної Церкви на Закарпатті. — Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2019. — 110 с.

Головні статті:

1).  Гавриїл (Кризина), ієром. Канонізація отця Олексія Товта // Православний вісник. — К., 1996. — № 5. — С. 83-85.

2). Гавриил (Кризина), игум. Византийское храмовое зодчество // Христианский храм византийского обряда вчера и сегодня. Международная научная конференция. 23-25 сентября 1998 г. — Прешов: Православный богословский факультет Прешовского университета, 2000. — С. 9-23.

3). Гавриїл (Кризина), архім. Життєопис схиархімандрита Алексія (Кабалюка) // Православний вісник. — К., 2001. — № 3. — С. 49-61.

4). Гавриїл (Кризина), архім. Про взаємодію Церкви і держави в галузі освіти // Науковий вісник Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія. — Ужгород, 2005. — № 2. — С. 31-33.

5). Гавриїл (Кризина), архім. Архімандрит Іустин (Попович) і Закарпаття // Науковий вісник Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія. — Ужгород, 2005. — № 2. — С. 94-96.

6). Гавриил (Кризина), архим. Традиции и особенности церковной архитектуры Украины в период первосвятительского служения Блаженнейшего Митрополита Владимира // Труди Київської Духовної Академії. — К., 2007. — № 7.  — С. 86-110.

7). Гавриїл (Кризина), архім. Результати перемоги ісихазму для православної ойкумени // Науковий вісник. — Ужгород, 2010. — № 6-7. — С. 45-55.

8). Кризина Я. Византийское церковное зодчество в период правления императора Юстиниана І // Opus mixtum: Міністерство культури України, Музей історії Десятинної церкви, 2015. — № 3. — С. 183-188.

9). Гавриїл, єпископ Рівненський і Сарненський. Пастирське служіння як освітня та соціальна практика // Український церковний вісник Помісна Церква. — К., 2020. — №. 10(14). — С. 20-23.  

10). Гавриїл, єпископ Рівненський і Сарненський. Соціальна робота Православної Церкви як наука і навчальна дисципліна // Андріївський вісник. — Рівне: Рівненська Духовна Семінарія, 2020. — С. 36-40.

11). Гавриїл, єпископ Рівненський і Сарненський. Святі патрони Закарпаття – брати Мойсей, Єфрем та Георгій Угрини // Український церковний вісник Помісна Церква. — К., 2021. — №. 2(18). — С. 26-29.      

12). Гавриїл, єпископ Рівненський і Сарненський. Прп. Олексій Карпаторуський та Почаївська лавра // Андріївський вісник. — Рівне: Рівненська Духовна Семінарія, 2021. — С. 13-19.

ВІДЗНАКИ

Церковні:

УПЦ (ПЦУ)

• ювілейний орден з нагоди 30-ліття відродження УАПЦ І ст. (2019 р.)
• ювілейна відзнака «30 років Чернівецько-Буковинської єпархії» (2020 р.)
• відзнака з нагоди 10 річниці освячення Спасо-Преображенського собору Києва (2020 р.) 
• пам’ятна відзнака Рівненсько-Волинської єпархії (2022 р.)
• орден святого Архістратига Михаїла І ст. (2023 р.)

РПЦ

• медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді РПЦ (2007 р.)

УПЦ (МП)

• ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.)
• ордени прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) та ІІ ст. (2008 р.)
• орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.)
• орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.)
• орден «450-річчя принесення на Волинь чудотворної Почаївської ікони Божої Матері» (2009 р.)
• орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського (2010 р.)
• орден св. благов. кн. Київського Ярослава Мудрого (2011 р.)
• ювілейна медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.)
• медалі Хустської єпархії — золота прп. Олексія Карпатського (2004 р.) та «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.)
• медалі УУБА — прп. Олексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) та прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.)
• благословенні грамоти Предстоятеля (2008 й 2013 рр.) та Священного Синоду (2005, 2007 й 2008 рр.).

Державні:

• почесна грамота Міністерства культури та мистецтв України (2005 р.)
• почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007 р.).