Єпископ Гавриїл Рівненський і Сарненський

Єпископ Гавриїл

Преосвященнійший єпископ Гавриїл (світське ім’я –
Кризина Ярослав Васильович) народився 6 березня 1973 р. в селі Березово
Хустського району Закарпатської області в сім’ї іконописця. Мати та старша
сестра після смерті батька прийняли чернецтво, молодша сестра — дружина священника.

У 1989 р. закінчив середню загальноосвітню школу, в
1993 р. — Київську духовну семінарію (КДС), в 1997 р. — Київську духовну
академію (КДА) Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП).

У 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов’я
в КДА.

20 березня 1996 р. пострижений у ченця у Дальніх
печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври з іменем Гавриїл, на честь
Архангела Гавриїла.

16 квітня 1996 р. рукопокладений в сан ієродиякона.

26 травня 1996 р. рукопокладений в сан ієромонаха
Блаженнійшим Володимиром (Сабоданом), Митрополитом Київським і всієї України,
Предстоятелем УПЦ МП.

До дня Святої Пасхи 1997 р. нагороджений Блаженнійшим
Митрополитом Володимиром золотим наперсним хрестом, до дня Святої Пасхи 1998 р.
— саном ігумена, до 10-літнього ювілею КДС (28 серпня 1999 р.) — хрестом з
прикрасами, до дня Святої Пасхи 2001 р. — саном архімандрита.

У 1997-2007 роках — помічник інспектора, завідувач
бібліотеки та викладач в КДАіС УПЦ МП.

У 1999-2000 роках — представник УПЦ МП в
Міжконфесійній раді християнської молоді України.

У 2000-2018 роках — голова Спілки православної молоді
України в ім’я прп. Нестора Літописця УПЦ МП.

З 2003 р. — доцент Ужгородської української
богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія (УУБА).

У 2003-2014 роках — заступник голови Синодального
відділу у справах молоді УПЦ МП.

У 2006-2007 роках — повноважний представник УПЦ МП в
секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

У 2007-2012 роках — проректор з представницької роботи
УУБА та Карпатського університету ім. Августина Волошина (КаУ).

З 2008 р. — професор УУБА та КаУ.

У 2009-2011 роках — член Громадської ради з питань
співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві України у справах сім’ї,
молоді та спорту.

У 2010 р. закінчив КаУ й отримав державну кваліфікацію
магістра богослов’я.

У 2010 р. здобув науковий ступінь доктора
богословських наук в УУБА.

17 лютого 2012 р. Блаженнійшим Митрополитом
Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами.

У 2011-2014 роках — заступник Уповноваженого УПЦ МП з
питань вищої освіти і науки.

З 2012 р. — академік Міжнародної академії
богословських наук.

У 2012-2016 роках — завідувач Науково-дослідного
відділу державного Музею історії Десятинної церкви.

З 2016 р. — член Комісії з державного визнання
документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти і науки України.

27 квітня 2017 р. рішенням Атестаційної колегії
Міністерства освіти і науки України присвоєно державне вчене звання професора.

З 12 червня 2018 р. — клірик Київської єпархії
Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

25 липня 2018 р. рішенням Архієрейського Собору та
Патріаршої ради УАПЦ обраний єпископом Рівненським і Волинським.

2 вересня 2018 р. в кафедральному соборі Успіння Божої
Матері м. Львова була звершена архієрейська хіротонія, яку очолив Предстоятель
УАПЦ Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Макарій (Малетич) у
співслужінні архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона (Петранюка),
єпископа Мукачівського і Карпатського Віктора (Бедь) та єпископа Херсонського і
Миколаївського Бориса (Харко).

З січня 2019 р. — викладач Рівненської духовної
семінарії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (УПЦ
(ПЦУ)).

Рішенням Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 5 лютого 2019
р. має титул — єпископ Рівненський і Сарненський (керуючий
Рівненсько-Волинською єпархією).

Є автором книг:

1). Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). — К.,
1999. — 200 с.

2). Твердиня Православ’я Закарпаття — Ізький
Свято-Миколаївський чоловічий монастир. — К., 2004. — 52 с.

3). Церковная археология. Учебное пособие для
студентов IV курса КДА.
— К., 2005. — 100 с.

4). Паламізм та духовно-культурне відродження
православної екумени. — К., 2011. — 216 с.

5). Вступ до православної теології: Посібник. — К.,
2018. — 296 с. (У співавторстві).

6). Соціальне служіння Православної Церкви. — К.,
2018. — 254 с. (У співавторстві).

7). Вступ до православної теології: Посібник. — 2-ге
вид. — К., 2019. — 296 с. (У співавторстві).

8). Житія святих Православної Церкви на Закарпатті. —
К., 2019. — 110 с.  

Відзнаки

Церковні відзнаки:

УПЦ (ПЦУ)

·        ювілейний орден з нагоди 30-ліття відродження УАПЦ І
ст. (2019 р.)

РПЦ

·        медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді РПЦ
(2007 р.)

УПЦ МП

·        ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.)

·        ордени прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ
ст. (2008 р.)

·        орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.)

·        орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.)

·        орден «450-річчя принесення на Волинь чудотворної
Почаївської ікони Божої Матері» (2009 р.)

·        орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита
Ростовського (2010 р.)

·        орден св. благов. кн. Київського Ярослава Мудрого
(2011 р.)

·        ювілейна медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.)

·        медалі Хустської єпархії — золоту прп. Олексія Карпатського
(2004 р.) й «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.)

·        медалі УУБА — прп. Олексія (Кабалюка) (2003 р.), свв.
Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) та прп.
Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.)

·        благословенні грамоти Предстоятеля (2008 й 2013 рр.)
та Священного Синоду (2005, 2007 й 2008 рр.).

Державні відзнаки:

·        почесна грамота Міністерства культури та мистецтв
України (2005 р.)

·        почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної
сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України
(2007 р.).