Рожко В. Є., Втрачені православні святині західної історичної Волині 1944-1988 рр. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2019. – 352 с.
Книга розкриває генезис, причини, методи нищення наших прадавніх святинь московським комуноокупантом руками місцевих комуноколаборантів, які за свої місця і посади готові були на будь-які злочини. Праця доповнена цілою низкою документів, світлин, буде важливим науковим джерелом для майбутніх дослідників, які забажають цю важливу тему поглибити, розширити; старшого віку читачам принесе роздуми і спомини; молодим буде повчальним уроком і засторогою.
Житія святих Православної Церкви на Закарпатті: Зб. / Авт.-уклад. єп. Гавриїл (Я. В. Кризина). – Київ : ДП «Вид. дім «Персонал», 2019. – 110 с. – Бібліогр. : с. 91-94.
У збірник, присвячений 14 святим Православної Церкви на Закарпатті, увійшли, поряд з розповіддю про добре відомих в Україні святих – рівноапостольних Кирила й Мефодія, преподобних Мойсея Угрина, Олексія Карпатського та Іова Угольського, житія мало відомий українському читачеві угодників Божих – преподобних Івана Чеського й Єфрема Угрина, мученика Георгія Угрина, священносповідників Йосипа, архієпископа Мараморошського й Досифея, митрополита Загребського та ін., які є прикладом правовіря та євпгельської любові.
Гавриїл (Я. В. Кризина), єп., Діонісій Мартишин, прот. Вступ до православної теології: Посібник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2019. – 296 с. – Бібліогр.: с. 272-295.
У посібнику висвітлено загальні поняття християнської теології, православної віри, християнської моралі, а також подано теологічні роздуми видатних постатей з історії Православ’я. Цей посібник може використовуватися не лише для доуніверситетської освіти, а також у викладанні курсів із православної теології у вищих навчальних закладах, а також для всіх, хто цікавиться проблемами сучасної православної теології.
Олександр (Драбинко), митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський. Українська Церква: шлях до автокефалії. До дискусії навколо канонічного статусу, богослужбової мови та історії Української Церкви. – К.: Фонд памʼяті Блаженнішого Митрополита Володимира, ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. – 684 с.
До видання увійшли статті та історичні розвідки митрополита Олександра (Драбинка), обʼєднані ідеєю канонічної незалежності (автокефалії) Православної Церкви в Україні. У першій – публіцистичній – частині книги публікуються статті митрополита Олександра, написані та оприлюднені автором в українських ЗМІ впродовж 2016-2018 рр. До другої частини книги увійшли історичні розвідки, присвячені боротьбі за автокефалію в 1918-1925 рр. а також історичним обставинам неканонічного приєднання Київської Митрополії до Московського Патріархату (1686).
Кирило (Говорун), архім. Мета-еклезіологія: хроніки самоусвідомлення Церкви. – К.: ДУХ ІЛІТЕРА, 2018. – 328 с.
Видання цієї книжки українською має на меті сприяти різним християнським традиціям в Україні краще усвідомити, що означає бути Церквою, і знаходити краще порозуміння із християнами інших традицій. Адже в центрі уваги книжки – феномен Церкви. Розглядаючи потік церковної свідомості від апостольських часів до наших днів, автор намагається вловити в ньому константи та перемінні й окреслити лінію розмежувань між суб’єктом і об’єктом церковного самопізнання.
Ігор Ісіченко, архиєп. «Ми просто йшли…». Спогади. – Харків: Акта, 2018. – 612 с.
У своїй книзі автор згадує про суспільне й церковне життя України кінця ХХ – початку ХХІ ст., розповідає про дитинство і юність, навчання та викладацьку працю. Також автор описує філологічне середовище Харкова та Києва, духовні пошуки, які привели його в середовище політичної опозиції, а потім у лідери мирянського руху УАПЦ. З волі патріарха Мстислава (Скрипника) автор прийняв архієрейський сан, став найближчим сподвижником патріарха Дмитрія (Яреми), очолив у 1993 році Харківсько-Полтавську єпархію УАПЦ, а в 1996 році став керуючим справами Патріархії УАПЦ. Надалі автор описує історію зростання УАПЦ та її перманентні кризи.
Гавриїл (Я. В. Кризина), архім., Діонісій Мартишин, прот. Соціальне служіння Православної Церкви в умовах викликів сучасного світу: монографія. – Київ: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2018. – 254 с. – Бібліогр.: с. 178-222.
У монографії подано виклад сучасних теоретичних засад основ соціальної роботи Православної Церкви в Україні і її практичної реалізації в умовах викликів сучасного світу. Висвітлено її взаємозв’язок з культурними, політичними, економічними, національними змінами в житті України, проблеми в реалізації та можливі шляхи модернізації окремих напрямків служіння Церкви.
Із антології патріотичної молитви: За Батьківщину Україну / упорядник: єпископ Борис (Володимир Юрійович Харко). Євген Сверстюк про Патріярха Мстислава. – Херсон, 2018. – 168 с.
У збірнику, присвяченому року патріарха Мстислава (Скрипника) поданий скорочений варіант систематизованих молитов за Україну, Церкву, мир, що містить молитви, молитовні пісні, поетичні молитви українських та неукраїнських авторів. Для небайдужих молитовних сердець.
Рожко В. Є. Преосвященний Платон Артем’юк, єпископ Рівненський і Крем’янецький: монографія. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2015. – 168 с.
Ця праця – грунтовна спроба автора відродити пам’ять про події, пов’язані з історією становлення Української Церкви (період Другого відродження 1941-1944 рр.) як самостійної, незалежної та самобутньої частини православного світу. У центрі дослідження – постать Преосвященного Платона (Артем’юка), єпископа Рівненського і Крем’янецького, який, попри свій вагомий внесок й активну участь у розбудові культурно-освітнього, громадсько-просвітницького, врешті, духовного життя на українських землях періоду 20–40-х рр. ХХ ст., довгий час залишався невідомим для більшості українців.
Гавриїл (Кризина), архім. Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. – К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви, 2011. – 216 с.
Автор за допомогою аналізу життя подвижників, пам’яток церковного мистецтва, письмових свідчень розкриває роль і значення паламізму в духовно-культурному відродженні православної екумени – країн, що традиційно входили у сферу релігійного і культурного впливу Візантійської імперії. Проведене дослідження ісихазму і особи свт. Григорія Палами є особливо актуальним для сучасної філософської думки внаслідок глобальної антропологічної кризи – браку в сучасну епоху належної ясності у питанні самовизначення людини, про сенс існування, унікальність особи та її призначення.
Абрамович С. Д. Церковне мистецтво: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 206 с.
У лекціях, які протягом десятиліття апробувалися в процесі читання даного курсу студентам теологічного відділення філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету, охарактеризовано явища світового релігійного мистецтва найдавніших часів, які передували Візантійському канону й опосередковано вплинули на його створення. Основну увагу зосереджено на естетиці та художній системності візантійського церковного мистецтва, його ідейному символізмі.
Борщевич В. Т. Волинський пом’янник. – Рівне, 2004. – 408 с., іл.
У книзі вміщено біографічні нариси та інформації про православних єпископів, священиків, дияконів, ченців і черниць, церковнослужителів та церковно-громадських діячів Волині – жертв тоталітарних режимів ХХ століття. На основі невідомих та маловідомих документів і матеріалів, спогадів повертаються із забуття імена сотень мучеників та сповідників волинської землі.
Ігор Ісіченко, архиєп. Історія Христової Церкви в Україні. – Харків: Акта, 2003. – 472 с.
Книга подає докладний і місткий огляд історії Християнської Церкви в Україні від її виникнення до наших днів. Окремо розглянуто епохи навернення Русі та становлення її Помісної Церкви («княжа доба»), польсько-литовського панування, поділу України та Київської Митрополії, сповідництва та мучеництва часів атеїстичного терору, входження Церкви в нову політичну реальність самостійної Української держави. Автор прагне виявити універсальні тенденції розвитку Церкви в Україна як частини єдиної соборної Церкви. Разом з тим він намагається визначити риси української релігійної ідентичності як запоруки тяглости національної церковної традиції.