+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,
НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ДО ВСІЄЇ ПОВНОТИ ЦЕРКВИ
НЕХАЙ БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛОСТЬ ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ У СЛАВІ БУДЕ ЗІ ВСІМА ВАМИ
***
Ми пройшли через аскетичні подвиги подвижницьких змагань Святої і Великої Чотиридесятниці і пережили тиждень Страстей Господніх, сповнених світла того ж світла славної Аврори, тепер прославимо Бога словами «Христос Воскрес»!
Воскресіння є ядром віри, благочестя, культури і надії православних. Життя Церкви, як божественно-сакраментальне і віддане, духовне, моральне і пастирське вираження і її добре свідчення про прийдешню благодать у Христі і очікуване «спільне воскресіння», воно втілює і відображає пригнічення стану смерті через Хрест і Воскресіння Нашого Спасителя, а також звільнення людини від «рабства іншого». Про воскресіння свідчать святі і мученики віри, вчення, етос, канонічна структура і функція Церкви, наші святі храми, монастирі і чесні паломництва, благочестива ревність святого духовенства, невимовне освячення церкви і есхатологічний порив ченців у Христі, православний моральний дух вірних і есхатологічний імпульс всього церковного способу життя.
Святкування Пасхи – це не для православних тимчасова втеча від світової реальності та її суперечностей, а підтвердження непохитної віри, що наступ на смерть Спасителя роду Адама роду є Господом історії, Який є «з нами» і «найсвятішим» Богом любові. Великдень – це експериментальна впевненість у тому, що Христос є Істиною-визволителем, основою, екзистенційною цінностей і горизонтів нашого життя. «Без мене ти можеш нічого не робити» (Ін. 15:5). Ніякі обставини, «смуток, смуток або переслідування, мор або нагота, небезпека або меч» (Рим. 8:35) не можуть відокремити віруючих від любові Христа. Це непохитне переконання надихає і зміцнює нашу творчість і волю стати у світі «Божими співробітниками» (1 Кор. 3:9). Гарантовано, що перед обличчям непереборних перешкод і глухих кутів, де перед обличчям непереборних перешкод і глухих кутів, де, на думку людини, немає рішення, є надія і перспектива. «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі» (Флп. 4:3). У Христі ми знаємо, що зло, з усіх його форм, не має останнього слова про хід людства.
Церква Христова за своєю природою функціонує як фактор миру. Вона не тільки пов’язана з «миром миру» і «миром Всесвіту», але й підкреслює важливість людських зусиль для його заснування. Сам християнин – це, перш за все, «миротворець». Христос благословляє миротворців, боротьба яких є відчутною присутністю Бога у світі і загострює мир «усіх умів існувало» (Флп. 4:7), у «новій будівлі», в благословенному Царстві Отця, і Сина, і Святого Духа.
Наша Церква, як влучно, підкреслюється в тексті Вселенського Патріархату «Отець миру життя». Соціальний етос Православної Церкви «вшановує мучеників, які віддали своє життя за мир, як свідків сили любові, краси творіння в його первісній і остаточній формі, а також ідеальної людської поведінки, продемонстрованої Христом під час Його земного служіння» (§ 44).
Пасха – це свято свободи, радості і миру. Ми благоговійно прославляємо Воскресіння Христове і живемо в Ньому і нашому власному спілкуванні, поклонники, які не вірять у велику таємницю Божественного Господарства, і які беруть участь у «співпричасті всіх свят», які несуть відповідальність за воскресіння всеохоплюючої кафедри Константинопольської Церкви всім нам, найпочеснішим братам і улюбленим дітям, почесне пасхальне привітання, закликаючи нас благодаттю і милістю всіх Живих і благодаттю померлих від Віку і благословенням, бо Ми маємо вічне життя від Христа.
Фанар, Свята Пасха, 2022 р.Б.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитовник за всіх вас до Воскреслого Господа.
Переклад українською – «Київське Православ’я»
Джерело: Вселенський Патріархат