Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 11-у неділю після П’тдесятниці
(про боржників)
В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос проповідуючи Євангеліє, тобто надгарну звістку про Царство Небесне, дуже часто повчає притчами – простими прикладами із земного життя, які були зрозумілими для людей.
Сьогодні ми почули притчу Спасителя, в якій Він порівнює Царство Небесне до царя, котрий вирішив навести лад зі своїми боржниками. І ось до володаря був покликаний найбільший боржник, що завинив йому аж 100 талантів (талант – найбільша грошова одиниця в античні часи, 1 талант мав близько 30 кг металу срібла), а оскільки він не мав чим заплатити, то господар велів продати і його, і жінку його, і дітей, і все що мав, і віддати борг. Тоді цей чоловік упав на коліна і, кланяючись царю, просив потерпіти та обіцяв все віддати; цар змилосердився і простив йому весь борг.
І що ми бачимо надалі – цей колишній великий боржник, тільки вийшовши від володаря зустрів свого товариша, який заборгував йому всього 100 динарів (динар – срібна монета) і почав вимагати цей борг. Відповідно, цей товариш упав до ніг його, почав просити потерпіти та обіцяв все віддати, але той не захотів – повів і посадив його до вʼязниці, поки не поверне борг.
Дорогі у Христі! Звісно, про це довідується цар і розгнівавшись віддає колишнього великого боржника до вʼязниці на муки, поки той не поверне борг, перед цим сказавши йому: «Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?» (Мф. 18:33).
І закінчує Господь це духовне повчання такими словами: «Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму [провини його]»(Мф. 18:35).
Так, це глибоко повчальна наука, бо кожний з нас є великим боржником перед Богом. Бог-Творець подарував нам це земне життя і все матеріально необхідне для цього життя. Він підтримує нас і духовно – Своєю спасительною благодаттю, енергією Пресвятого Духа. І власне за це ми завжди у великому боргу перед Ним, власне маємо такий борг, яким ми не у змозі віддати.
Домінантою притчі є акцент на одній з найважливіших умов для нашого спасіння, для входу до райських обителей, ця умова – прощати нашим ближнім будь-які провини.
Духовна складова непрощення така, що коли ми на когось гніваємось, не прощаючи ближньому його провини – тоді наша душа закривається для Бога, Він там не живе.
Ми повинні знати та памʼятати одну з формул нашого спасіння – прощай і тобі буде прощено!
Дорогі брати і сестри! Нехай же Милостивий Бог надсилає нам напоумлення, щоб ми знайшли своє місце на планеті Земля, увійшли у правильно-релігійні відносини з Господом–Саваофом й нашими ближніми та створили вже тут на землі подобу того Царства, про яке говорить Святе Письмо: де одне одному прощають будь-які провини, де кожний готовий поділитись будь-чим що має, де кожний готовий будь-коли прийти на допомогу ближньому.
Амінь!
