Проповідь в 4-ту Неділю Великого посту

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в 4ту неділю Великого посту

 

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

 

«Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству!»

(Мк. 9, 24).

 

Сьогоднішнє Євангеліє, четвертої неділі Великого посту, дорогі брати і сестри, розповідає нам про подію оздоровлення Господом Богом і Спасителем нашим Ісусом Христом хлопця, який мав у собі злого духа (біса). Власне, Євангельське читання повчає нас про важливість та необхідність справжньої віри, а з нею – молитви і посту.

«Тому, хто вірує, все можливе» (Мк. 9, 23), – сказав Господь Ісус Христос батькові, який привів до Нього хворого сина.  Цей нещасний батько випробував усе для нього можливе, щоб допомогти синові, але позитивного результату не було. Нарешті почувши про незвичайного Лікаря, Котрий лікує будь-яку хворобу у людях – про Ісуса Христа, він прийшов до Нього та почав умовляти про допомогу, на що Спаситель відповів йому: «Тому, хто вірує, все можливе» (Мк. 9, 23). І тоді, цей чоловік, крізь сльози вигукуючи сповідує: «Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству!» (Мк. 9, 24). І ось, по справжній вірі батька Господь оздоровлює його сина, вигнавши з нього сатанинський дух німоти і глухоти.

Багато хто з нас може сказати: і я вірую, але чому ж не завжди отримую по своїй вірі? Відповідь наступна: не отримуємо прохане від Бога тому, що недостатньо віримо, віримо і сумніваємось, холодно віруємо. Ми повинні мати таку віру, яку нині сповідував Ісусу Христу в Євангелії нещасний батько хворого сина. Таку віру, яка переповняє не тільки наші думки і серце, але й охоплює все наше людське єство, наголошую – все людське єство; забувши про їжу і пиття, забувши про земні уподобання, пам’ятаючи лише про Бога та перебуваючи у Ньому через молитву.

Не маючи справжньої віри в Бога, ми очікуємо від Нього знамень і див. Хотіли цього і сучасники Ісуса Христа – юдеї, забуваючи, як і ми з вами забуваємо, що знамення і дива можливі тільки для справжніх віруючих.

Після зцілення біснуватого хлопця апостоли запитали на самоті Спасителя: «Чому ми не змогли вигнати злого духа?»; Господь же відповів: «Цей рід не може вийти інакше, як тільки від молитви і посту» (Мк. 9, 28-29). Власне, молитва і піст – це наші духовні ліки; а найкращий приклад для наслідування – Сам Ісус Христос, Який за Своє земне життя і систематично щиросердечно молився до Свого Небесного Отця, і систематично постився (зокрема – 40 днів у пустелі).

Дорогі брати і сестри! Слухаючи Божественне Одкровення – Святе Євангеліє у ці благодатні дні Великого посту, будемо ж завжди пам’ятати про необхідність для нашого спасіння справжньої віри у Милостивого Творця, без якої нам нема входу до Царства Небесного, а з нею – молитви і посту.

Амінь!

Слава Ісусу Христу!

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *