Проповідь
єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла
у двонадесятий празник Святої Тройці – Пʼятдесятниці
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
У п’ятдесятий день по Пасці Господній, тобто нині, Свята Православна Церква згадуючи подію зішестя Святого Духа на апостолів Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, поєднує з нею і празник Святої Тройці. Таке поєднання має підставу у тому, що власне через зішестя Святого Духа на апостолів нам відкрилася таємниця Божа про те, що Він є Єдиний, але має у Собі Три Божественні Особи – Бога Отця,Бога Сина і Бога Духа Святого.
Мудрі святі отці Церкви знаходили образ (подобу) Святої Тройці у дослідженні сонця. Як у сонці ми бачимо три ознаки – вогонь, світло і тепло, так і у Святій Тройці завжди поєднані Отець, Син і Святий Дух. Сонячний вогняний круг є подобою Бога Отця, бо як круг не має ані початку, ані кінця, так і Отець вічний і безкінечний; а також як від сонячного круга відходять світло і тепло, так і від Отця Небесного предвічно народжується Бог Син та виходить Бог Дух Святий.
Зі Святого Письма нам відомо про те, що у свято Пʼятдесятниці, у світлиці, де перебували апостоли (учні) нашого Спасителя «раптом стався шум з неба, неначе від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони перебували» (Діян. 2:2). Не встигли апостоли отямитись від цього несподіваного явища, як сталось нове – наче вогняне полум’я освітило будинок і розділені язики цього полум’я показалися по одному на кожному з них: на них зійшов Дух Святий.
Любі у Христі! Апостолів Христових охопило велике здивування: вони отримали можливість говорити різними, раніш невідомими мовами, а їх серця наповнила невимовна та безмежна духовна радість.
До прийняття Святого Духа апостоли були слабі та мляві розумом. Високе вчення Месії не завжди для них було зрозумілим, навіть прості притчі викликали у них багато питань. І ось тепер у них зникли всі пересуди: тайна відкуплення Богом роду людського розкрилася їм у всій повноті та величі.
З простих неосвічених рибалок учні Христові зробилися мудрими та освіченими «ловцями людей», з боязких танерішучих – мужніми проповідниками розпʼятого Ісуса. Вони й заклали основи нашої Святої Православної Церкви. Згрецької мови термін Еkklesia (Церква) перекладається як «зібрання обраних людей». Власне, наша Церква – це є зібрання покликаних Господом Ісусом Христом людей, які повірили у Нього та живуть з Ним.
Цей Святий Дух, Якого обіцяв послати Ісус Христос перед Своїм вознесінням на небо, не тільки щедро вилив свої благодатні дари на апостолів нашого Спасителя у день Пʼятдесятниці, Він перебуває і зараз у Церкві Христовій, очищаючи Своєю благодаттю (енергією) нас від усякої скверни, освячуючи і наставляючи нас на всяку правду.
Дух Святий діє у щирих сповідниках віри Христової, у тих,які систематично спілкуються з Богом-Творцем (моляться) вдома та у храмі, сповідаються у своїх гріхах та причащаються Тіла й Крові Христових, а також приймають інші таїнства й обряди Православної Церкви.
Дорогі брати і сестри! Давайте ж будемо чим частіше прохати благодатної допомоги від Бога Духа Святого – бо це є єдиний вірний шлях до здобуття тимчасової духовної радості на землі, а потім вічної та безкінечної духовної радості у потойбічному житті у Царстві нашого Милостивого Бога-Саваофа.
Амінь.
