Проповідь
єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла
у двонадесяте свято Успіння Пресвятої Владичиці
нашої Богородиці і Приснодіви Марії
В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Празник Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці іПриснодіви Марії – це день духовної радості, це день, який наповнений торжеством безсмертя та вічного життя, бо завершення земного життя Богоматері та святих людей, згідно церковної традиції, ми називаємо не смертю а успінням(сном), тобто вони на короткий час засинають і «переходять до життя».
Згідно Священного Передання, яке дійшло до нас від часівсвятих апостолів, в останні дні свого земного життя Богомативідвідувала ті місця Святої Землі, де Її Божественний Син та наш Спаситель Ісус Христос усамітнювався для молитви зі Своїм Отцем Небесним. Особливо Вона любила Гефсиманію:місце моління Ісуса про майбутню чашу Його страждань за рід людський (Мф. 26:36-39). І ось, одного разу під час молитви, власне там зʼявився Діві Марії архангел БожийГавриїл, який звістив Їй про скорий відхід у потойбічний світ та подарував пальмову вітку, як символ раю.
Повернувшись із Гефсиманії Пресвята Богородицярозказала про те, що з нею трапилось, апостолу Іоану тазабажала побачити всіх апостолів Христових, щоб попрощатися: сталось чудо – з різних кінців землі апостоли були взяті ангелами і зібрані разом. Під час розмови Діви Марії з апостолами і Сам Господь Ісус Христос з небесними силами на нетривалий час зʼявився там, ангели ж заспівали: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою!».
Надалі Передання нам розповідає про те, що після успіння Приснодіви Марії, Її тіло, яке сяяло Божественноюблагодаттю, апостоли підняли на постелі і заспівавши прощальну пісню понесли та поховали в одній з печерГефсиманії.
Любі у Христі! За Божим Провидінням на прощальнійзустрічі Богородиці з апостолами не було апостола Фоми, так само, як він був відсутній при першому зʼявленні Воскреслого Христа учням (Ін. 20:24). Він прибув на третій день після успіння Богородиці та її поховання. Фома упросив апостолів піти до гробу Пречистої, щоб втішитись хоча б поглядом на Її тіло. Коли ж відкрили гріб, то побачили, що тіла Діви Марії у ньому немає. Опісля, коли здивовані апостоли повернулись та звершували за заповітом Спасителя ламання хліба й пиття вина (тобто – Євхаристію, таїнство Причастя), вони стали свідками наступного чуда – їм зʼявляється сама Пресвята Богородиця, кажучи: «Радійте! Я завжди з вами!».
Звістку про те, що Божа Мати воскресла тілом на третій день після завершення свого земного життя і була вознесена тілом на небо, як Господь Ісус Христос (а також старозавітні праведники Єнох та Ілля), апостоли понесли у всі кінці землі. На небі Діва Марія очолила сонм святих угодників Божих, котрі на землі канонізуються й прославляються ЦерквоюХристовою.
Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у це величне Богородичне свято та щодня не забуваймо у радості й смутку вигукувати любу нашому серцю давню церковну молитву: «Пресвята Богородице, спаси нас»!
Амінь.
