Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла про чистоту совісті людини
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
«Від своєї совісті не втечеш», – так повчає нас народна мудрість. І це є правда, бо як би людина не намагалася приховати вчинений нею злочин (чи малий, чи великий), совість завжди докоряє за нього, вона позбавляє людину спокою.
Виникає питання: що ж таке совість?
Відповідь наступна: це голос Божий у серці людині.
Совість викриває нас потаємно, бо у більшості випадків і сам гріх прихований, і голос сумління чує тільки сам грішник. Але у день Страшного Суду совість буде викривати нас перед Богом-Творцем публічно та сповняться слова Священного Писання: «Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. Тому все, що ви скажете у пітьмі – почується при світлі; і що прошепотіли на вухо в кімнатах, те буде проголошене з дахів» (Лк. 12:2-4). Тобто, все, колись і десь гріховно зроблене людиною (і словом, і думкою, і справою), не буде заховане, – воно відкриється тоді, коли ми станемо перед лицем Праведного Судії.
Виникає наступне питання: як же нам жити на планеті Земля, щоб бути виправданими на Суді Божому?
Відповідь наступна: кожний день свого життя нам потрібно проводити так, щоб наша совість була чистою, щоб вона нас не докоряла.
Любі у Христі! Кожна людина, відчувши докори совісті повинна одразу прямувати у храм Божий до священника, відкрити йому свою душу на таїнстві Сповіді та просити пастирської поради як подолати той чи інший гріх.
Надалі, очистивши своє душу через сповідь (залікувавши совість), людина повинна впустити в неї свого Господа через участь у таїнстві Євхаристії, тобто причаститись Тіла і Крові Христових.
Потрібно не забувати про те, що власне наші каяття й причастя є обовʼязковою Божою умовою до наслідування нами у відповідний час Небесного раю. Справжні православні віряни повинні щомісяця приступати до цих святих таїнств, а не один раз у рік.
Звичайно боротьба з гріхами вимагає великих зусиль і праці. Але ж без праці нічого не буває: «під лежачий камінь вода не потече», – повчає нас інша народна мудрість. Нагадує нам про це і Слово Боже: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його… Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає» (Мф. 11:12,15).
Брати і сестри! Памʼятаючи про майбутнє безкінечне та радісне буття у Царстві Небесному, а власне це є мета нашого земного життя, будемо ретельно піклуватися про чистоту своєї совісті, згадуючи слова нашого Спасителя Ісуса Христа: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мф. 5:8).
Амінь.
