Проповідь у день пам’яті апп. Петра і Павла

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в день памʼяті славних і всехвальних

першоверховних апостолів Петра і Павла

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

 

Серед учнів нашого Спасителя Ісуса Христа, дорогі брати і сестри, які названі апостолами, Свята Православна Церква особливо вшановує двох, які названі першоверховними.  Це – святі апостоли Петро і Павло, які за словами великого вчителя Церкви свт. Іоана Золотоустого «перевершили все природу, як земну так і небесну; пов’язані тілом. Повʼязані тілом, – далі повчає Золотоустий, – вони перевершили навіть ангелів».

Святий апостол Петро – це найвеличніший пастир Христової Церкви.

Святий апостол Павло – це найвеличніший проповідник Божої істини та правди.

Апостол Петро є старшим братом апостола Андрія Першозваного, і до свого покликання він був звичайним рибалкою (не мав відношення до знатного роду, а також не мав освіти) та називався Симоном. Він був одруженим.

Симон серед 12 апостолів Ісуса Христа виділявся найтвердішою ревністю та вірою, за що і дістав від Спасителя нове імʼя – Петро (яке з грецької мови означає – камінь).

Апостол Петро, це той з апостолів, котрий першим визнав Ісуса Христа Сином Божим та Богом. Але, це і той апостол, котрий тричі відрікся від свого Вчителя. Глибина ж покаяння його була такою, що власне йому першому серед апостолів зʼявився Христос після Свого воскресіння – поновив його у апостольстві, та окрім цього, доручив керувати першохристиянською громадою.

Проповідь апостола Петра була настільки палкою, що тисячі людей приймали хрещення, а також як свідчить Святе Письмо – він воскрешав мертвих та зцілював кульгавих і розслаблених.

Святий апостол Петро залишив нам свої 2 соборні послання, які входять до кодексу Нового Завіту.

Інший апостол – святий Павло, був знатного роду та дуже освіченою людиною, окрім цього – відомим гонителем християн. Тому є дивним та знаменним те, що Господь обирає у число Своїх апостолів гонителя. Савл, таким було імʼя апостола Павла до покликання, надзвичайно жорстоко гнав та переслідував християн Єресалима. У 34 році нашої ери, тобто після Вознесіння Христового, Савл був направлений іудейськими першосвяченниками до міста Дамаска (зараз – це столиця Сирії), з місією – піддати мукам місцевих християн. На цьому шляху Сам Христос зʼявився Савлу у незвичайному світлі і сказав: «Савле, Савле, чому ти гониш Мене?» Спаситель показав і Свою могутність – Савл осліп. Ця подія корінним чином змінила ментальність та життя Савла. У хрещенні він отримав імʼя Павло та миттєво позбувся сліпоти.

У Палестині та Малій Азії, Греції та Італії, на островах Середземного моря звучали полум’яні проповіді апостола Христового Павла. Він примушував замовкнути вуста наймудріших та найсильніших людей світу.

Апостол Павло залишив нам аж 14 своїх послань, які входять до канону Нового Завіту.

Дорогі у Христі брати і сестри, апостол Петро – це приклад віри та покаяння (Священне Передання говорить нам про те, що він все своє життя, після Воскресіння Христового, при співі півня з плачем на очах молився про своє відречення); а апостол Павло – це приклад любові до ближніх та богомудрості.

Кожний з нас має книгу книг – Біблію, або ж важливу частину Біблії – Новий Завіт, в яких знаходяться послання святих  апостолів Петра і Павла. Давайте ж будемо старанно їх вивчати та виконувати написане, тоді ми станемо подібними цим святим авторам – а це є вірний шлях до земного щастя та потойбічної нескінченої радості у Бозі.

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *