Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в день памʼяті великомученика
Димитрія Солунського
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Кожний із православних християн (і не православних), який буває у грецькому місті Солуні (по-грецьки – Фессалоніки) обовʼязково відвідує там храм присвячений святому великомученику Димитрію Солунському, де зберігаються його нетлінні та чудодійні останки – мощі.
Святий народився близько 270 року у Солуні у римській родині, його батько був проконсулом, тобто очільником Солунської області. Це були часи жорстоких гонінь на християн, тому батьки Димитрія вимушені були бути таємними християнами і таємно виховували свого єдиного сина у християнській вірі, який в юному віці приймає таїнство Хрещення.
По смерті батька імператор-поганин Максиміан також призначає Димитрія проконсулом Солунської області, зокрема кажучи: «Бережи своє місто та очисти його від нечестивих християн, віддавай смерті кожного, хто тільки прикличе ім’я Розп’ятого».
Що ж ми бачимо надалі із Житія святого? Прибувши до Солуні, Димитрій починає не гонить християн – а, навпаки, починає свою відкриту проповідь серед язичників краю про Спасителя світу Ісуса Христа.
Любі у Христі! Необхідно відмітити те, що греки називають святого Димитрія другим апостолом Павлом для Солуні. Окрім проповіді про Ісуса Христа, Димитрій слідуючи словам Спасителя в Євангелії, роздав все своє майно бідним, отримане у спадок від батьків.
Безперечно, імператору повідомили про те, що проконсул Солуні є християнином. Повертаючись із чергового походу Максиміан забажав зупинитися власне у Солуні. Для Димитрія, у випадку непокори імператору, це означало єдине – смерть. Отже, озвірілі римські воїни спочатку кинули святого у в’язницю, а потім знущались, поки не вбили його. Зокрема, мучителі проколювали святого гострими списами, вимагаючи зречення від Христа, але він як мужній воїн Месії не зрадив віри батьків. Уже мертве тіло Димитрія воїни кинули звірям, християни ж Солуні викрали та поховали його. Це був ймовірно 306 рік.
За давнім церковним переданням відомо, що закривавлені одежа та каблучка угодника Божого мали чудотворну властивість – зцілювали хворих.
Через невеликий проміжок часу імператор-християнин Костянтин Великий на могилі святого Димитрія побудував величний храм базилічного типу, а згодом там було віднайдено святі мощі великомученика, які з VII століття по нині виточують чудотворне миро.
За те, що святий Димитрій перед смертю переніс неймовірні страждання, Христова Церква назвала його великомучеником; а за те, що його святі мощі мироточать, Церквою він ще названий і Мироточивим.
Традиційно у Православній Церкві пам’ять святого Димитрія пов’язана із подвигом воїнів, патріотизмом та захистом рідної землі.
Дорогі брати і сестри! У час важких іспитів, які переживає наша країна, піднесімо свої сердечні молитви до святого великомученика Димитрія Солунського Мироточивого, щоб він перебуваючи на небі біля престолу Бога-Творця виблагав для України та її боголюбивого народу мир, добро та злагоду.
Святий великомученику Димитріє, моли Бога за нас грішних!
Амінь.
