Проповідь у день пам’яті вмч. і цілителя Пантелеймона

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в день памʼяті вмч. і цілителя Пантелеймона

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Кожного дня Свята Православна Церква, дорогі брати і сестри, звершує памʼять того чи іншого святого угодника чи святої угодниці, і цим навчає нас наслідувати їх життю. Сьогодні ми молитовно згадуємо святого великомученика і цілителя Пантелеймона.

Він народився у другій половині ІІІ століття у місті Нікомедії (нині це м. Ізміт на теренах Туреччини). Це були часи гонінь на християн. Його батько був знатним поганином, а мати  християнкою. Народжений ними син отримав імя Пантолеон, що значить з грецької мови   «у всьому лев»; пізніше він стане Пателеймоном, що значить. «всемилостивий».

Дякуючи матері, святій Еввулі, Пантолеон отримав перші пізнання про християнську віру, але вона скоро помирає. Їх таємним наставником, бо християнство в Римській імперії до 313 року було під забороною, був священник Єрмолай.

Надалі вихованням сина займається батько, який віддає його спочатку на навчання до граматичної школи, а потім до медичної, після чого майбутній святий став лікарем.

Любі у Христі! Одного разу, бесідуючи з Пантолеоном, священник Єрмолай мовив йому: «Боги, яких шанує твій батько та інші язичники, не боги, а омана для нерозумних. Істинним же і всемогутнім Богом є єдиний – Ісус Христос, в Якого якщо ти будеш щиро вірити, то зцілятимеш всякі хвороби Його імям і Його силою. Бо Він сліпим повертав зір, прокажених очищав, мертвих воскрешав, а бісів, яким погани поклоняються, виганяв із людей одним словом».

Ці слова глибоко запали у серце Пантолеона, одного разу він побачив лежачу при дорозі мертву дитину, вкушену єхидною. Сповнившись великого співчуття, він вирішив перевірити слова Єрмолая, став щиро молитися до Ісуса Христа: «Господи Ісусе Христе, хоч я і недостойний до Тебе звертатись, але якщо Ти хочеш, щоб я став Твоїм слугою, вияви Твою силу і зроби так, щоб у Твоє імя дитина ожила, а єхидна загинула». І сталось чудо: по дії Божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматочки.

Пантолеон приймає хрещення від пресвітера Єрмолая та стає Пантелеймоном. Вістки про багаточисельні чудесні зцілення від лікаря Пантелеймона дійшли і до імператора Максиміана, гонителя християн. Звелівши привести святого, імператор почав вмовляти його, щоб відмовився від Ісуса і приніс жертви поганським богам, яким поклонявся сам.

Пантелеймон відмовився, за що був відданий на великі муки, звідси і його церковне найменування – великомученик: його повісили на дереві і рвали тіло залізними кігтями, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, кидали в море з каменем на шиї. Однак у всіх катуваннях Пантелеймон залишався неушкодженим, наостанку він помирає від меча. Це був 305 рік.

Господь дарував Своєму угоднику Пантелеймону благодатну силу і після смерті зціляти хворих, які звертаються до нього з щирою молитвою та твердою вірою в Ісуса Христа.

Дорогі брати і сестри! У цей святий день, давайте щиро попросимо святого Пантелеймона, щоб він допоміг нам бути терпеливими і отримати від Бога на землі все необхідне для нашого спасіння та у певний час безкінечного життя у Царстві Небесному.

Святий великомученику і цілителю Пантелеймоне, моли Бога за нас!

Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *