Проповідь
єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла
в день памʼяті великомучениці Катерини
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
В історії Святої Православної Церкви ми маємо багато свідчень про святих жінок, які проливали свою кров за сповідання імені Христового. Нині ми святкуємо памʼять однієї з таких – святої великомучениці Катерини (з грецької мови це імʼя означає «чиста»), котра є небесною заступницею студентів, учителів, науковців та загалом освічених людей.
Майбутня свята походила з єгипетського міста Александрії (це був кінець ІІІ століття) і була знатного царського роду. Вона мала надзвичайно високу освіченість та невимовну красу. Рідна мати Катерини була таємною християнкою (в Римській імперії до 313 року християнство було під забороною) і коли виповнилось дочці сімнадцять років познайомила її з християнським священником-відлюдником (мешкав у печері), який на протязі певного часу навчав її істинам християнської віри та звершив над нею таїнство Хрещення.
Любі у Христі! Ставши християнкою Катерина в одну з ночей уві сні побачила Пресвяту Богородицю з Богонемовлям, Який подарував їй справжній матеріальний перстень – дар Небесного Нареченого. Таким чудесним способом вона стала нареченою Самого Христа Спасителя.
Незабаром після цієї події в Александрію прибув імператор-поганин Максимін і забажав там здійснити великі урочистості на честь язичницьких богів із кривавими жертвоприношеннями. Побачивши криваві оргії та біснування присутніх (у жертву приносились і місцеві християни) Катерина відкрито виступила перед правителем викриваючи вакханалії. Хоча Максиміну і не сподобалась дії дівиці, але він закохався її красою, тож вирішив її переконати у величі поганських богів, зібравши для цього пʼятдесят самих учених мужів імперії.
Надалі з Житія святої нам відомо те, що молода дівчина у науковій дискусії перемогла мудреців, переконавши їх в існуванні одного правдивого Бога – Бога християн. Вражені мудрістю Катерини мудреці визнали себе християнами, за що їх одразу було кинуто у вогнище.
Імператор не полишав бажання відвернути святу від Христа та почав обіцяти Катерині неуявне багатство і світову славу, коли ж вона навідріз відмовилась, то повелів бити її воловими жилами: палачі дві години знущались, кров лилася з усіх її ран, і у такому стані кинули її у вʼязницю.
Наступного дня Катерину привели на судилище, де під загрозою нових мук примушували відректися від Ісуса Христа та принести жертви поганським богам, вона знову відмовилась. Її жорстоко били палицями, палили вогнем, привʼязували до колеса, де були гострі леза, і на кінець, великомучениця добровільно схилила голову під меч. Це був 305 рік.
Дорогі брати і сестри! Згідно Божої волі тіло святої Катерини було віднесено ангелами на одну з гір Синайського півострова, яка іменується Катериною. В VІ столітті було знайдено голову і ліву руку Невісти Христової (перстень на руці свідчив, що це була власне рука Катерини) та з почестями перенесені в новозбудований храм Синайського монастиря, де зберігаються й понині.
Свята великомученице Катерино, моли Бога за нас грішних!
Амінь.
