Проповідь у день вшанування Почаївської ікони Божої Матері

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в день вшанування Почаївської ікони Божої Матері

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

 

Свята Почаївська Гора з її чернечою Лаврою, дорогі брати і сестри, це особливе й святе місце у нашій Неньці-Україні та на нашій планеті Земля. Чому ж особливе, а тому – що її відвідувала та відвідує Сама Пресвята Богородиця Діва Марія.

Чудотворна Почаївська ікона Пресвятої Богородиці, яку ми сьогодні з вами вшановуємо, походить із 16 століття. У далекий 1559 рік, грецький митрополит Неофіт (архієрей нашої Матері-Церкви – Вселенського Патріархату), проїжджаючи через славний Волинський край, зупинився на відпочинок у маєтку власниці Почаєва пані Ганни Гойської. У вдячність за гостинність владика подарував пані Ганні ікону Богоматері.

І ця ікона тридцять років перебувала у прибудинковій каплиці, а з часом почала ночами випромінювати таємниче світло. Після ж того, як брат пані Ганни Филип Козинський, сліпий від народження, прозрів через молитви до святого образа Богородиці, Ганна Гойська визнала себе негідною мати цю ікону в себе та подарувала її ченцям монастиря Почаївської гори.

З того часу ця чудотворна ікона поступово стає відомою всьому християнському світові. Не можна перерахувати скільки разів була всенародно засвідчена цілюща Божа сила, що витікає від цього Почаївського образу Діви Марії: перед нею прозрівали і прозрівають сліпі, починають ходити каліки, одужують від смертельних хвороб і ті, від кого відмовились лікарі.

Одне ж із найславніших чудес від Почаївської ікони Богородиці мало місце влітку 1675 року під час Збаражської війни. Завойовники-турки підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і декілька камʼяних будівель обителі, були дуже слабким захистом для осаджуваних. Ченці та миряни мали єдину надію – надію на Божу милість та допомогу Пресвятої Богородиці. Ранком 5 серпня зі сходом сонця ігумен монастиря благословив звершувати акафіст Божій Матері. І ось, з першими словами акафісту «Вибраній воєводі…» над головним храмом монастиря несподівано з’явилася сама Пречиста Богородиця і розпростерла свій білий омофор (тобто покривало для плечей) над монастирем. Біля Матері Божої, праворуч, стояв преподобний Іов Почаївський і молився.

Турки подумали, що це звичайний привид і почали стріляти. Але стріли, що летіли поверталися назад і вбивали та ранили їх самих. Жах охопив ворога, він був переможений. Згідно переказів, деякі з полонених турків згодом прийняли християнство і залишилися в обителі.

Саме з того часу в памʼять про позбавлення Почаївської Лаври від турецької облоги 1675 року і було встановлено святкування на честь Почаївської ікони Богородиці щорічно власне 5 серпня.

Дорогі брати і сестри, давайте нині дуже щиросердечно молитовно попросимо Пресвяту Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію у цьому храмі перед її Почаївським образом про припинення війни та кровопролиття у нашій рідній Неньці-Україні, про припинення міжконфесійних та міжцерковних чварів, про мир та порозуміння між українцями.

Пресвята Богородице спаси нас!

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *