Проповідь
єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла
у двонадесяте свято Воздвиження чесного і
животворчого Хреста Господнього
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико…».
Такими словами тропаря, дорогі брати і сестри, запрошує нас Свята Православна Церква, щоб ми і душею і тілом поклонились Хресту Христовому, який у це величне двонадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього воздвигається (тобто підноситься) та виноситься з вівтаря на середину храму для поклоніння. Винесенням Хреста Свята Церква хоче духовно підтримати нас та надати нам сили у справі боротьби з гріхом та власне самим дияволом.
Що ж таке хрест? До розп’яття Ісуса Христа хрест був знаряддям самої ганебної смерті. Але прийшов час і власне на хресті переносить муки та страждання, і саму смерть, за гріхи всього людства Сам Бог Ісус Христос – Друга Особа Святої Тройці.
Від того часу Хрест Месії стає знаряддям спасіння людства та предметом похвали апостолів Христових та істинних послідовників Спасителя. Так, апостол Павло у посланні до Галатів пише: «А я не бажаю хвалитися, хіба тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розпʼятий і я – для світу» (6:14).
Хрест – знаряддя казні та символ скорботи стає знаменням перемоги, і ось вже майже дві тисячі років вірні Ісусу Христу збираються біля Його Хреста для того, щоб черпати від нього цілющу силу.
Любі у Христі! З сивої давнини християни мають благочестиву традицію – прикрашати Хрестом свої оселі та робочі місця, Хрестом осіняти себе, і найважливіше те, що Хрест – це зброя на самого Люцифера з його темним військом.
Трохи історії. Християни, отримавши в 313 році, згідно Міланського едикту, право офіційно визнавати віру в єдиногоБога, почали цікавитися долею Хреста, на якому був розпʼятий Спаситель світу Ісус Христос. І ось мати імператора Костянтина – Олена, прибуває в 326 році в Єрусалим та розпочинає посилені пошуки Хреста. Під її керівництвом вдалось віднайти три хрести, на яких були розіп’яті два розбійники та Христос. Патріарх ЄрусалимаМакарій благословив прикладати померлого чоловіка (якого несли на поховання) до кожного хреста, і ось коли покійника приклали до третього хреста, він ожив. Це і був Хрест Господній.
Радості присутніх на цьому чуді не було меж. Усі хотіли бачити і доторкнутись до Хреста Христового, і тому патріарх Макарій вирішив воздвигати (тобто підносити) Хрест Господа, щоб віряни могли його бачити. У пошану до цієї важливої історичної події Свята Церква і встановила свято Воздвиження Хреста Господнього.
Нині Свята Мати-Церква особливо кличе нас, своїх вірних чад, слідувати за Христом, співрозп’яти Йому своє тіло із пристастями та похітьми. Якщо Христос, Боголюдина, страждав за нас і терпів розп’яття на Хресті, то і ми повинні вгамовувати свої тіла та терпеливо нести кожний свій земний життєвий хрест.
Дорогі брати і сестри! Ми не повинні гнівити Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа своїми гріхами і таким чиномвдруге, втретє, вчетверте і т.д. Його розпинати; ми маємо завжди щиросердно дякуючи пам’ятати спасительні муки нашого Господа на Хресті за нас грішних.
Амінь.
