Проповідь
єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла
у двонадесяте свято Введення в храм Пресвятої
Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Усі свята на честь нашої улюбленої Матері Божої Діви Марії наповнені радістю та потіхою, і особливо нинішнє свято – Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Виникає питання – чому? А тому, що власне сьогодні, у цей святковий день, Свята ПравославнаЦерква починає готувати нас, її вірних дітей, до величної радісної події – Різдва Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, власне готувати до чуда із чудес, до події народження на землі у людському тілі Самого Бога.
Сьогодні ми з вами молитовно згадуємо історичну подію входження Дитятка Марії до храму в Єрусалимі, входить же вона у храм для того, щоб жити при ньому та готувати себе до прийняття і народження Спасителя світу Месії.
Ось, наче бачимо святих батьків Пресвятої Владичиціправедних Іоакима з Анною, в яких дуже довгий час не було дітей, і вони удостоїлись по своїх твердій вірі та щирих молитвах до Бога-Творця надзвичайного дару – бути батьками власне Богородиці. Вони дали обіцянку Богові: дитя, котре від них народиться буде принесене Йому в жертву і виконали цю обітницю тоді, коли Марії виповнилось три роки.
Любі у Христі! Священне Передання описує нам цю подію наступним чином: Іоаким і Анна зібрали однолітків дочки Марії і родичів та цією процесією, із запаленими свічками, попрямували до Єрусалимського храму. Власне у цей час, просвічений Духом Святим первосвященник Захарій виходить з храму із собором священників на зустріч Дитині Божій, яка навіть сама підкорює пʼятнадцять сходинок до дверей храму(з Богом все є можливим). При цьому, первосвященник уводить Приснодіву не тільки в храм, але і до Святого Святиххраму, туди, куди навіть священники мали право входититільки один раз у рік.
Надалі Передання розповідає нам про те, що Пресвята Діважила та виховувалась при храмі до тих пір, допоки згідно юдейського законодавства була готовою до заміжжя (це був вік – 14-15 років). При храмі вона навчається писати, читати та вишивати; у систематичній молитві до Бога та читанні Святого Письма вона знаходила для себе найбільшу насолоду.
Нинішній празник – це свято духовних радощів, воно повчаєнас про те, що й ми повинні при кожній можливості спішить до храму Божого, молитовно перебувати у ньому побільше часу свого земного життя – бо це домівка Господа-Саваофа, в якій Він особливо перебуває Своєю рясною благодаттю (енергією) та найкраще бачить і чує нас.
А також у це величне свято на честь Дитятка Богородиці храми мали би бути заповнені дітьми, бо нинішнє свято – це й свято присвяти дитинства нашому Богу і Творцю.
Дорогі брати і сестри! Нехай же молитвами Заступниці нашої Пресвятої Владичиці Богородиці сподобить нас її Син Боголюдина Ісус Христос досягнути євангельського благочестя у нашому земному житті та отримати спасіння на Страшному суді з переходом до Небесного Царства, Небесного раю.
Амінь.
