Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 1-у неділю після Пʼятдесятниці
(вшанування всіх святих)
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Шанування святих угодників Божих та молитва до них – це одна з найдавніших традицій Святої Христової Церкви, що має свої початки ще з часів діянь святих апостолів.
Найперше потрібно сказати про те, що святим угодникам ми віддаємо честь не як богам, а як людям, землянам, котрі досягли мети свого християнського життя, а власне – єднання з Богом, обоження, однак не по природі, а по благодаті. До цього покликаний і кожен з нас.
Святі угодники Божі були в усі часи історії людства; вони існують, як таємні, так і явні, і серед сучасних християн. Власне їхніми молитвами і заступництвом перед Богом тримається наш грішний земний світ. Згадаймо біблійну розмову праотця Авраама з Богом у дубраві Мамре: саме наявність хоч невеликої кількості праведників (хоча б десяти) була гарантом спасіння нечестивим містам Содомі й Гоморрі; саме заради цих десятьох праведників Господь був готовий зберегти ці міста; але, на великий сум, і такої кількості праведників там не знайшлося (зараз ці міста знаходяться на дні Мертвого моря Ізраїля).
Першими святими Христової Церкви стали численні сонми мучеників, які є основою та фундаментом Церкви. Широковідомим є вислів вчителя Давньої Церкви Тертуліана про те, що «кров мучеників – це насіння християнства».
Сьогодні офіційне визнання Православною Церквою того чи іншого подвижника святим, тобто зарахування його до лику святих, називається канонізацією. Але відмітимо те, що шанування того чи іншого святого не є наслідком акту канонізації; скоріш навпаки, канонізація – це є наслідок всенародного шанування святого.
Не тільки народ Божий прославляє святих угодників, але інколи і Сам Бог дає видиме підтвердження святості тієї чи іншої особистості. Наприклад, тіла багатьох святих протягом століть не підкоряються закону природи – тлінню. Найяскравіший приклад цього феномену – нетлінні мощі близько 100 преподобних отців Києво-Печерської Лаври.
Ще одним прикладом святості є унікальний факт мироточіння. Наприклад, мощі всесвітньо шанованого святого архієпископа Миколая Мир Лікійського Чудотворця, які знаходяться в італійському місті Барі, є джерелом цільбоносного і благоуханного мира вже дуже багато століть. Мироточать також черепи голів преподобних отців у печерах Київської Лаври, мироточать численні ікони Спасителя, Пресвятої Богородиці та святих угодників.
Людям які є нецерковними, іноді буває важко зрозуміти, навіщо молитися святим угодникам, якщо є Господь наш і Спаситель Ісус Христос, Бог, Який чує наші прохання, наші молитви, знає про всі наші потреби.
Дорогі брати і сестри! Святі – це наші небесні друзі, котрі перебувають власне біля Бога, котрі спроможні почути нас і допомогти нам своїми проханнями про нас до Бога. Через них Творець являє Свої великі милості до людини, прикладів тисячі тисяч, зокрема зцілює по їх молитвах наші недуги та невиліковні хвороби, просвічує та напоумлює нас.
Усі святі угодники Церкви Христової – моліть Бога за нас грішних!
Амінь!
