Проповідь в 2-гу Неділю Великого посту (пам’ять свт. Григорія Палами)

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в 2-гу неділю Великого посту

(пам’ять свт. Григорія Палами)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

 

У другу неділю Великого посту, дорогі брати і сестри, Свята Православна Церква молитовно вшановує святителя Григорія Паламу (1296-1359), архієпископа Солунського, вчителя Церкви, богослова ісихазму (ісихазм – це аскетична практика розумно-сердечної молитви, поєднана з контролем за своїми помислами, що витікають зсередини, яка очищає розум і серце людини та готує її до споглядання Бога). Цей святий угодник Божий протягом свого свідомого життя займався полемікою та апологетикою (захистом) православної віри від єресей. В історію Православної Церкви його імʼя вписане золотими літерами через його богословський диспут про Фаворське світло з відомим візантійським філософом Варлаамом Калабрійським (1290-1348). Варлаам (який у майбутньому став католицьким єпископом) вчив про те, що православні ченці (та загалом – православні християни) не можуть тілесними очами бачити Бога, не можуть бачити нетварне Божественне світло, не можуть реально-фізично відчувати присутність благодаті (енергії) Творця. Світ пізнання Бога у Варлаама зводився виключно до раціональних понять філософії, до теорії «чистого розуму», де терміни і поняття про Бога ставляться вище за будь-який реальний містичний досвід молитви та аскетичної практики.

Потрібно наголосити, що бог філософів це абстрактна інтелектуальна формула, неживе філософське поняття, тоді як Ісус Христос – Живий та Особистісний Бог.

Варлаам Калабрійський виступав з різкими нападками проти православних ченців-ісихастів Афону та Синаю, засуджував їхні аскетичні подвиги і духовний містичних досвід споглядання Бога, багатьох з них називав шахраями та мрійниками. Варлаам учив, що Божественне світло, яке засяяло на горі Фавор під час Преображення Христового, було світлом суто матеріальним зі світу фізичних явищ, подібно до променів світла. Православні ж ченці вчили, що світло на Фаворі, було світлом Божественної благодаті (енергії), яка не має матерії, воно було виявом Самої Божественної сутності Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.

Власне ця духовна практика  ченців-ісихастів отримала богословське обґрунтування у вченні святителя Григорія Палами, а затвердив – Константинопольський Собор 1351 року. Це вчення, яке ще називають паламізмом, розвинуло і доповнило православну патристику «богословʼям єнергій». Отже, Православна Церква вчить, що кожний християнин у домашній молитві та храмових богослужіннях, маючи щиру віру та посилене спілкування з Богом, може реально долучитися до світла Божественної благодаті, Божественної енергії, яка є нематеріальною; і таким чином – людина може споглядати Самого Бога.

Дорогі брати і сестри – не існує найбільшої радості для людини на землі, ніж та, коли Бог своєю енергією (благодаттю) відвідує її – це не можливо описати жодними словами.

У ці дні Великого посту, у дні духовної подорожі по пустелі випробувань, духовної боротьби та тілесного посту, ми повинні долучатися до аскетичного подвигу святителя Григорія Палами (тобто – побільше часу віддавати спілкуванню з Богом (молитві)) – бути ісихастами – бо це є шлях до реального пізнання Бога через явлення Його спасительної благодаті (Фаворського нетоварного світла).

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних!

Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *