Проповідь в 26-ту Неділю після П’ятдесятниці

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в 26ту неділю після Пʼятдесятниці

 

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри!

 

Кінцем земного життʼя людей – життʼя матеріального та тимчасового, всіх людей (без винятку), є – смерть. Після якої настає життя потойбічне, яке є духовним та вічним, а потім – і  нескінченним.

Нагадуючи нам про кончину нашого земного буття, Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос, у численних повчаннях застерігає нас людей, щоб ми не приліплювались до земного, до тлінного. За Його заповіддю ми повинні шукати спершу Царства Небесного і правди його та вірити, що все інше, необхідне нам для земної подорожі, ми отримаємо від Творця (Мф. 6, 33). Живучи на землі, ми повинні збирати не тимчасові скарби, які можуть в одну мить зникнути, а ті скарби, які підуть з нами в потойбіччя та які «ні черв, ні тля не точать і злодії не крадуть» (Мф. 6, 20).

У доказ цієї істини Спаситель пропонує нам сьогодні притчу про нерозумного багача, яку ми щойно почули з прочитаного дияконом Святого Євангелія.

Отже, один багатий чоловік зібрав щедрий урожай зі свого поля – тобто Бог його рясно благословив. Врожай був настільки щедрий, що він не знав, куди помістити його. Цей чоловік почав думати, що робити, через деякий час кажучи собі: «Ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись» (Лк. 12, 17-19).

Ми яскраво бачимо, що цей багач уподібнив себе до тваринного життя, яке зводиться до єдиного – здобувати собі їжу та насолоджуватись нею – і більш нічого; для тварин це є природнім, бо вони не мають безсмертної душі, отже вони не будуть існувати у потойбіччі.

І що ж далі ми почули з притчі: «Але Бог сказав йому: нерозумний цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12, 20). Цю притчу Спаситель закінчує важливими словами: «Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Лк. 12, 21).

Ісус Христос повчає нас і про те, що багатство не є перешкодою до Царства Небесного, ні, перешкодою є невміння людей розпоряджатися тимчасовим добром, яке дається Богом; тобто – відсутність добрих справ – того, що йде з людиною до потойбіччя.

Відсутність добрих справ у людей – це наслідок їх безвір’я у Творця, що є страшною загрозою для душі. Святий апостол Павло повчає нас так у посланні до євреїв: «Без віри неможливо догодити Богові» (Євр. 11, 6). Згідно вчення святих отців Церкви безвір’я зароджується від духовної зіпсованості – тоді коли людина не відвідує храм та не живе богослужбовим життям Христової Церкви, центром якого є Свята Євхаристія; той хто систематично не причащається святих Тіла та Крові Христових, той не є справжнім православним християнином.

Спішімо багатіти у Бозі – творити добрі справи, бо земне життя дуже швидкоплинне, воно по слову апостола Якова наче «пар, що з’являється на малий час» (Як. 4, 14). У це коротке земне життя – як вчить святитель Василій Великий, можна отримати право на вічне блаженство у потойбіччі, а можна його і не отримати та зробити своє життя переходом у країну вічної скорботи.

Дорогі брати і сестри! Ми з вами маємо великий скарб – Святе Євангеліє – щоденно читаймо його, слідуймо йому. Я вас прохаю – з щирою вірою у Вседержителя та добрими справами ближнім, нести достойно свій земний хрест, укріплюючи себе Святим Причастям – бо це єдиний вірний шлях до потойбічного Царства Небесного, до Раю. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *