Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 26-у неділю після Пʼятдесятниці
(про нерозумного багача)
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Кінцем земного життʼя людей, життʼя матеріального ітимчасового, всіх людей без винятку, є – смерть. Після смертінастає життя потойбічне – духовне і вічне, а потім і безкінечне (після Страшного суду).
Нагадуючи нам про кончину нашого земного буття ГосподьБог і Спаситель наш Ісус Христос у численних повчаннях застерігає нас, людей, щоб ми не приклеювалися до земного ітлінного. За Його заповіддю ми повинні найперше шукати Царства Небесного і правди його та твердо вірити в те, що все інше, необхідне для нетривалої земної подорожі, ми отримаємо від Бога. Живучи на землі ми повинні збирати не тимчасові матеріальні скарби, які можуть в одну мить зникнути, а ті скарби, які поринуть з нами в потойбіччя і які «ні міль, ні іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть» (Мф. 6:20).
У доказ цієї істини Спаситель пропонує нам сьогодні притчу про нерозумного багача, яку ми почули зі Святого Євангелія.
Отже, один багатий чоловік зібрав щедрий урожай зі свого поля, тобто Бог його рясно благословив. Врожай був настільки щедрий, що він не знав, куди помістити його. Цей чоловік почав думати, що робити, через деякий час кажучи собі: «Ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди все збіжжя моє і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, вдостальмаєш добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселись» (Лк. 12:17-19).
Ми чітко бачимо те, що цей багач уподібнив себе до тваринного життя, яке зводиться до наступного: здобувати собі їжу та насолоджуватись нею; для тварин це є природнім явищем, бо вони не мають безсмертної душі, тож і не будуть існувати у потойбіччі.
І що ж далі було з багачем: «А Бог сказав йому: нерозумний!Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе. Кому ж дістанеться те, що ти наготував?» (Лк. 12:20). Власне це і сталось. Закінчує ж цю притчу Спаситель наступними словами: «Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Лк. 12:21).
Дорогі у Христі! Месія у Святому Письмі повчає нас і про те, що багатство не є перешкодою до Царства Небесного, зовсім ні, перешкодою є невміння людей розпоряджатися земним добром, яке дається Богом: багатий повинний ділитись своїм добром з ближніми через здійснення добрих справ.
Відсутність добрих справ у людей – це ознака їх безвір’я у Творця, що є загрозою для спасіння душі. Святий апостол Павло повчає нас у посланні до євреїв: «Без віри неможливо догодити Богові» (Євр. 11:6). Згідно вчення святих отців Церкви безвір’я зароджується від духовної зіпсованості, власне тоді коли людина не відвідує храм та не живе богослужбовим життям ХристовоїЦеркви, центром якого є Свята Євхаристія; той хто не причащається регулярно святих Тіла й Крові Христових, той не є справжнім православним християнином.
Спішімо багатіти у Бозі через здійснення добрих справ, бо земне життя дуже швидкоплинне, воно по слову апостола Якова наче «пар, що з’являється на малий час» (Як. 4:14).
Дорогі брати і сестри! Ми з вами маємо великий скарб – Святе Євангеліє, тож щоденно читаймо його, слідуймо йому. Ми повинні з твердою вірою у Вседержителя та добрими справами ближнім нести достойно кожний свій земний хрест, укріплюючи себе Святим Причастям: бо це єдиний вірний шлях допотойбічного Небесного раю.
Амінь.
