Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 37-у неділю після Пʼятдесятниці
(про Закхея)
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Уривок із Євангелія (Лк. 19:1-10), який ми почули, розповідає про історичну подію, яка мала місце майже дві тисячі років тому в палестинському місті Єрихоні. Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос ходив по містам і селам танавчав істинам Царства Небесного. Бувало, що хтось запрошував Його до себе на трапезу, при цьому існував звичай, що навіть людям високого статусу, було не прийнято напрошуватись у гості. Тому юдеї дуже здивувалися, коли почули, що Ісус хоче бути у домі Закхея, котрий був начальником митарів, тобто встановлював величину податків на речі, якими торгували та був практично безконтрольним.
Святе Письмо нам оповідає, що Закхей мав малий зріст (був нижчий ніж 150 см) і мав палке бажання побачити Христа. При цьому не тільки малий зріст, але і велика кількість людей стали йому на заваді. Що ж робить Закхей, долаючи перешкоди – він вибирається з-посеред натовпу, біжить наперед і залізає на дерево, зависаючи на гілляці та очікує на наближення Спасителя.
Любі у Христі! І тут стається непередбачена ситуація, Ісус Христос підходить до власне цього дерева, піднімає голову вгору та мовить: «Закхею, злізай скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі» (Лк. 19:5). Закхей так і зробив – радо прийняв у гості Христа.
Христос як Бог, бачив щиросердне відношення митного чиновника до Нього, але знав також і те, що будуть нарікання й пересуди юдеїв, які це бачили: Він же не зважає ні на що, бо Його місія на землі «знайти і спасти те, що загинуло» (Лк. 19:10). Щирість і відвертість Закхея під час зустрічі з Христом приносять несподівані для нього плоди: він кардинально духовно змінився.
Закхей, який до цього міркував та діяв тільки заради матеріального збагачення, і, можливо ніколи не думав про каяття й потойбічне життя, показує готовність до внутрішніх змін з бажанням роздати половину свого майна вбогим, а кого скривдив, повернути вчетверо: власне від цього дня вінпочинає дбати про своє спасіння, яке стало домінантою його життя. Про це засвідчив і Спаситель кажучи, що «сьогодні прийшло спасіння дому цьому» (Лк. 19:10).
Розповідь про Закхея є актуальною для всіх часів і всіх народів. Духовно корисним є інколи приміряти на себе цю історію і запитувати себе: чи я змінююсь на краще, чи ж залишаюсь духовно мертвим?
Ця розповідь повчає нас, що ми повинні молитовно запрошувати до себе Ісуса Христа в усі моменти кожного нашого дня. Наприклад, приймаючи якісь рішення, великі чи маленькі, треба запрошувати у цей процес нашого Спасителя; або ж їдучи в авто чи автобусі, треба запросити Йогоприєднатися до поїздки; маючи якусь радість, запросити Ісуса разом порадіти, сумуючи – запросити Його і сюди і т.д.
Дорогі брати і сестри! Загалом потрібно памʼятати, що яке б людина не займала призначене Богом становище в людському суспільстві, вона не має забувати те, що вона спасається перед Богом не своїм статусом, не науковим ступенем, не вченим званням, не своєю зарплатнею, не своєю владою, а виключно єдиним – виконанням Божого закону. Нехай же допоможе нам Милостивий Бог-Творець частіше згадувати Закхея і мудро влаштовувати своє земне життя.
Амінь!