Проповідь в 4-ту Неділю після Пасхи (про розслабленого)

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в 4-ту неділю після Пасхи

(про розслабленого)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Христос Воскрес!

«Ось ти одужав; не гріши більше,

щоб з тобою не сталося чого гіршого» (Ін. 5, 15)

З такими словами, дорогі у Христі брати і сестри, звернувся наш Спаситель до хворого чоловіка, про якого йде мова у щойно почутому нами Євангельському читанні.

Зі слів Господа нашого Ісуса Христа ми розуміємо те, що важка хвороба, якою страждав цей нещасний чоловік аж 38 років, була наслідком його гріхів. Якими були ці гріхи Євангеліє нам не розповідає і цим повчає нас, що подібна ситуація може бути з кожною людиною за різноманітні гріхи.

«Не гріши більше» – говорить наш Спаситель розслабленому чоловікові; ці слова мають відношення і до кожного з нас, бо і ми з вами хворіємо, і наші хвороби скоріш за все мають причиною – наші гріхи.

Допоки не було гріха, то не було і хвороб. Давайте згадаємо перші сторінки Біблії, де розповідається про те, що перші люди наші пращури Адам і Єва не знали хвороб, скорбот та страждань, не знали й смерті – все це зʼявилося після їх гріхопадіння.

Гріх – це отрута, яка руйнує як духовну так і тілесну природи людини.

Гріх – це наш найстрашніший ворог, який є перешкодою до Царства Небесного.

За кожним гріхом спочатку слідує внутрішня хвороба, хвороба душі та муки нашої совісті.

Якщо ж ми після гріхопадіння – щиро покаємось Богу через Таїнство Сповіді, потім зʼєднаємось зі своїм Творцем у Таїнстві Причастя, то Бог Милостивий, Він і нам скаже, подібно до євангельського чоловіка – «ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого».

Якщо ж ми не каємось у своїх гріхопадіннях, то Бог задля нашого порозумлення (як Милостивий Отець – бажаючи нам тільки добра), посилає нам хвороби, щоб під час цих недугів ми мали можливість згадати про Бога та стати на шлях покаяння.

Але, при цьому необхідно знати і те, що згідно Святого Письма не всі хвороби людей є наслідком гріха – іноді Господь посилає людині хворобу з метою її випробування або духовного удосконалення. Прикладом цього є історія старозавітнього багатостраждального праведного Іова та новозавітнього сліпого чоловіка від народження, про якого сказав Христос: «ні він не згрішив, ні його батьки, але це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9, 3).

Отже, дорогі брати і сестри, захворівши ми не повинні гнівити Бога, а  віднестись до своїх тілесних страждань як до Милості Божої до нас; ми повинні бачити у своїх хворобах Божу турботу про наш духовний стан та спасіння наших душ.

Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *