Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 4-ту неділю після Пасхи
(про розслабленого)
Дорогі брати і сестри!
Христос воскрес!
«Ось ти одужав; не гріши більше,
щоб з тобою не сталося чого гіршого» (Ін. 5, 15)
З такими словами звернувся Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос до хворого чоловіка, котрий мав розслаблення(параліч), про якого йде мова у почутому нами недільному Євангельському читанні.
Зі слів Ісуса Христа ми розуміємо те, що важка хвороба, якою страждав цей нещасний чоловік аж тридцять вісім років, була наслідком його гріхів. Якими були ці гріхи Євангеліє нам не сповіщає і цим повчає нас, що подібна ситуація може бути з кожною людиною за різноманітні гріхи.
«Не гріши більше» – каже Спаситель зціленому Нимчоловікові; власне ці слова мають пряме відношення до кожного з нас, бо і ми з вами хворіємо, і наші хвороби скоріш за все мають причиною – наші гріхопадіння.
Допоки не було гріха, то не було і хвороб. Давайте згадаємо перші сторінки Біблії, де розповідається про те, що перші люди наші пращури Адам і Єва не знали хвороб, не знали скорбот і страждань, не знали й смерті: все це зʼявилося після їх гріхопадіння, після порушення ними заповіді Божої.
Гріх – це отрута, яка руйнує як духовну так і тілесну природи людини.
Гріх – це наш найстрашніший ворог, найлютіший ворог, який є перешкодою до Царства Небесного.
За кожним гріхом спочатку слідує внутрішня хвороба, хвороба душі та муки нашої совісті, а надалі і хвороба тіла.
Любі у Христі! Якщо ж ми після гріхопадіння одразу щиро покаємось Богу у таїнстві Сповіді, а потім зʼєднаємось зі своїм Творцем у таїнстві Причастя, то тоді Милостивий Бог і нам скаже, подібно до євангельського паралізованого чоловіка: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого» (Ін. 5:14).
Якщо ж ми не каємось у своїх гріхах, то тоді Бог задля нашого напоумлення (як Милостивий Отець – бажаючи нам тільки добра, Своїм дітям), посилає нам хвороби, щоб під час цих недугів ми мали можливість згадати про Нього та стати на шлях покаяння.
Але, при цьому маємо знати і те, що згідно Святого Письмане всі хвороби людей є наслідком гріха, іноді Господь посилає людині хворобу з метою її випробування або духовного удосконалення. Прикладом цього є історія старозавітнього багатостраждального праведного Йова та новозавітнього сліпого чоловіка від народження, про якого сказав Христос: «Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9:3).
Дорогі брати і сестри! Отже, захворівши ми не повинні гнівити Господа-Саваофа, ми маємо відноситись до своїх тілесних страждань як до милосердя Божого щодо нас; ми повинні бачити у своїх хворобах виключно турботу Божу про наш духовний стан та спасіння наших безсмертних душ.
Амінь.