Проповідь в 6-ту Неділю після Пасхи (про сліпого)

Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського

Гавриїла в 6-ту неділю після Пасхи

(про сліпого)

 

Дорогі брати і сестри!

Христос воскрес!

 

Сьогодні Святе Євангеліє розповідає нам про те, що Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос проходячи з учнями біля Єрусалимського храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і Його серце загорілося жалем та любов’ю.

Учні Спасителя вважали, що всяке нещастя, яке спіткає людину, це виключно покарання Боже за її гріхи, або ж за гріхи її батьків, тому запитали у Нього: «Учителю! Хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він народився?» (Ін. 9, 2). Господь дає Своїм апостолам незвичайну відповідь: що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому і для того, щоб на ньому зʼявилися діла Божі. Потім Ісус Христос плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав нею очі сліпому, сказавши йому: «Піди, умийся в ставку Слоам» (Ін. 9, 7). Виконавши повеління Господнє, сліпий одразу став зрячим.

Отже, звершилось велике диво, а мешканці Єрусалима прийшли в розгублення, бо чудо це було звершене Спасителем у суботу, у яку згідно вчення іудейських учителів, зовсім нічого не можна робити (навіть добрі справи). У зв’язку з цим книжники з фарисеями вигнали геть зціленого сліпця, відкинувши явний вияв на ньому благодаті Божої.

Дізнавшись про це, Ісус Христос пожалів колишнього сліпця, знайшов його і запитав: «Чи віруєш ти в Сина Божого?» (Ін. 9, 35). Він відповів: «А хто Він, щоб мені вірувати в Нього?» (Ін. 9, 36). Спаситель сказав йому: «І бачив ти Його і Він говорить з тобою» (Ін. 9, 37). Сліпець, що набув зір, вигукнув: «Я вірую, Господи!», і поклонився Йому» (Ін. 9, 38). Серце цієї людини запалало благодаттю, наповнилось неземної радості, бо в нього поселився Сам Бог. І на завершення сказав Христос присутнім біля Нього: «На суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими» (Ін. 9, 39).

Дорогі у Христі воскреслому! Багато див здійснив Христос перед іудеями за Своє земне життя, але вони, на жаль, залишилися сліпими. Не прийняли цих див та не увірували в Нього як у Месію. Сліпець же позбавлений зору, здобув можливість бачити не тільки матеріальний, але і духовний світ, бо він увірував та прийняв до свого серця Господа Ісуса Христа.

Потрібно знати і пам’ятати про те, що у нашому земному житті немає нічого випадкового. Все відбувається виключно волі благого Бога і ця воля залежить від нашого внутрішнього духовного стану. Але, при цьому, ми повинні пам’ятати і про те, що нещастя людини не завжди є наслідком її гріхів, інколи це попукається людині, щоб на ній зʼявилися діла Божі. Якщо ж людина має якісь негаразди, то не потрібно гнівити Бога, потрібно негайно спішить до храму Божого – до Таїнств Сповіді та Причастя, бо це ліки для людських душі та тіла.

Дорогі брати і сестри, будемо ж усердно просити Милостивого нашого Творця про наше нарозумлення, щоб відкрилися наші духовні очі, щоб ми могли бачити всі наші прогрешіння. А побачивши їх – виправлялись, і таким чином крокували до цілі нашого земного життя – життя потойбічного в оселях Небесних, оселях Райських.

Амінь.

Христос воскрес!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *