Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 6-ту неділю після Пасхи
(про сліпого)
Христос воскрес!
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні, у недільний день, Святе Євангеліє розповідає нампро те, що Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос проходячи з учнями біля Єрусалимського храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка, і Його серце загорілося жалем та любов’ю.
Апостоли Христові вважали, що всяке нещастя, яке спіткаєлюдину, це виключно покарання Боже або за її гріхи, або ж за гріхи її батьків, тому запитали Спасителя: «Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився?» (Ін. 9:2). Господь дає Своїм учням неочікувану відповідь: що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому і для того, щоб на ньому відкрилися певні діла Божі. Потім Месія «плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав нею очі сліпому. Ісказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам» (Ін. 9:6-7); виконавши це повеління Господнє, сліпий одразу став зрячим.
Отже, Спаситель звершив чудо (явище, яке не може здійснити звичайна людина), від якого мешканці міста Єрусалима прийшли в розгублення, бо воно було звершене у суботу, в яку згідно вчення юдейських учителів, зовсім нічого не можна робити (навіть добрі справи). У зв’язку з цим книжники з фарисеями вигнали геть зціленого сліпця, відкинувши реальний вияв на ньому милості Божої.
Дізнавшись про це Ісус Христос знайшов колишнього сліпця і запитав його: «Чи віруєш ти в Сина Людського?» (Ін. 9:35); який відповідає: «А хто Він, Господи, щоб я повірив уНього?» (Ін. 9:36). Тоді Спаситель мовить йому: «І бачив ти Його, і Він говорить з тобою» (Ін. 9:37). Після цього, сліпець, що набув зір, вигукнув: «Вірю, Господи! І поклонився Йому»(Ін. 9:38). Серце цієї людини запалало життєдайною Божою благодаттю (енергією), наповнилось неземної радості, бо в нього поселився Сам Бог. І на завершення сказав Христосприсутнім біля Нього юдеям: «На суд Я прийшов у світ цей, щоб сліпі бачили, а зрячі стали сліпими» (Ін. 9:39).
Любі у Христі! Багато чудес здійснив Христос перед юдеями за Своє земне життя, але вони, на великий сум, майже всі залишилися сліпими: не прийняли чудес та не увірували в Нього як у Месію. Сліпець же, позбавлений зору, здобув можливість бачити не тільки матеріальний, але і духовний світ, бо він увірував та прийняв до свого серця Господа Ісуса Христа.
Потрібно знати і пам’ятати, що згідно одностайного вчення святих Отців Церкви у нашому земному житті немає нічого випадкового. Все відбувається виключно з волі благого Бога і ця Його воля щодо кожного з нас залежить виключно від нашого внутрішнього духовного стану.
Але, при цьому, ми повинні знати і те, що нещастя людини не завжди є наслідком її гріхів, інколи це попукається Творцем людині для того, щоб на ній відкрилися діла Божі (приклад – нинішній сліпець з Євангелія). Якщо ж ми отримуємо певне горе, то не потрібно одразу гнівити Бога, а потрібно спішить до храму Божого – до таїнств Сповіді та Причастя, бо це найкращі ліки для людських душі і тіла, це шлях до порозуміння Провидіння Божої щодо шляху спасіння.
Дорогі брати і сестри! Давайте ж будемо старанно прохати нашого Милостивого Творця про наше напоумлення, щоб відкрилися наші духовні очі і ми могли бачити всі свої прогрешіння. А побачивши їх – виправлялись і твердо крокували до цілі нашого земного життя, до життя потойбічного в оселях Небесних, в оселях райських.
Амінь.