Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в Неділю про митаря і фарисея
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
«Боже, будь милостивий до мене,
грішного!» (Лк. 18, 13).
Від сьогодні, дорогі брати і сестри, Свята Православна Церква починає готувати нас до Великого посту, до Святої Чотиридесятниці. У цей піст православні християни повиннімаксимально очистити свою душу від гріхів, від пороків, зокрема через таїнства Сповіді, Причастя та Соборування. Домінантою процесу очищення наших душ є необхідним визнання своєї гріховності та чистосердечна молитва до Бога.
Ми маємо ще три тижні до початку Великого посту, але вже потрібно готувати свої душу та тіло до аскези. Церква допомагає нам налаштуватись на аскетичну стежку, зокрема, від сьогодні у храмам будуть звучати покаянні піснеспіви, серед яких: «Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче».
А про те, як потрібно правильно молитись, тобто спілкуватися з Богом-Творцем, повчає нас прочитане недільне зачало зі Святого Євангелія (Лк. 18:10-14).
Ми споглядаємо перебуваючих у молитві у храмі митаря та фарисея.
Митар, у часи земного життя Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, це був державний чиновник, збирач податків для римської влади; тому, звичайно ж, його не любили, а точніше – ненавиділи.
Фарисей, це ж людина, яка займалась все своє життя вивченням як Закону Мойсея, так і «Закону усного», тобто низки приписів та переказів, які навіть вважала вищими відЗакону Мойсея.
І ось вони моляться до Бога: фарисей стоїть гордо, перераховує свої заслуги і дякує Господу за те, що він не є подібним до митаря; а митар, вважаючи себе дуже грішною людиною, боїться навіть підняти свої очі до верху та б’ючи себе в груди, викрикує: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!».
Ось, яскраво бачимо два види молитви.
Любі у Христі! А як ми з вами молитовно звертаємось до Бога? На превеликий сум, у більшості випадків, як фарисеї:переважно ми піднімаємо себе в своїх очах перед іншими, та бачимо безліч гріхів у наших ближніх.
Яка ж проста та коротка молитва – «Боже, будь милостивий до мене, грішного!», але вона витікала з глибини душі євангельського митаря, він визнавав свою превелику гріховність і ця молитва виправдала митаря в очах Божих.
Власне такою молитвою і ми повинні чим частіше звертатись до нашого Творця. Хоча вона й коротка, але якщо вона буде у нас витікати з глибини душі, тобто буде щиросердною, тоді і ми отримаємо душевне очищення та наповнимось благодаттю Духа Святого – неземною радістю та потіхою.
Цю молитву євангельського митаря нам потрібно творити всюди – і в храмі, і вдома, і в дорозі, і на роботі, бо вона з’єднує людину з Богом та наповнює сенсом життя.
Дорогі брати і сестри! Ця притча, тобто повчально-алегорична розповідь зі Святого Євангелія про митаря і фарисея, навчає нас правильній молитві та смиренню, бо як говорить нам Ісус Христос, закінчуючи її: «Хто підноситься, буде понижений, а хто себе понижує, –піднесений буде» (Лк. 18:14).
Амінь.
