Проповідь єпископа Рівненського і Сарненського
Гавриїла в 7-у неділю після Пʼятдесятниці
(зцілення двох сліпців та німого)
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
«За вірою вашою нехай буде вам»
(Мф. 9, 29)
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні, в 7-му неділю після свята П’ятдесятниці, читання із Святого Євангелія (Мф. 9, 27-35) продовжує надважливу тему віри та невір’я у Бога-Творця. Одні з людей вірили й вірять та, відповідно, по своїй вірі отримують чудеса (надприродні явищі створені Самим Богом); але є і такі люди, котрі не вірять – відповідно не отримують й чудес.
Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос виразно вказує нам у Святому Письмі на необхідність віри для блага кожної людини. «Чи вірите, що Я можу це зробити?» (Мф. 9, 28), запитав Він у наших нинішніх героїв євангельської розповіді – сліпців. Якщо б вони вагалися, чи мали б лише частину віри, відповідно чуда б не сталося або ж воно б сталося частково.
Ми ж почули та знаємо, що євангельські сліпці повністю прозріли, стовідсотково, бо мали для цього повноту й твердість віри у всемогутність Спасителя; також і німий заговорив так, наче ніколи не був німим та біс покинув його.
Брати і сестри! Ці незрячі люди, сліпі матеріальними тілесними очами, були зрячі духовними невидимими очами та приймали найголовнішу участь у своєму зціленні – через постійну щиросердну молитву й подвиг віри у милосердя Боже.
Дехто спитає: чому ж Ісус Христос не одразу зцілив сліпців? Святі отці Церкви тлумачать це наступним чином:
по-перше, щоб закріпити їхню віру;
по-друге, щоб інші люди чуючи і бачачи поміркували й про свою віру в Бога;
і по-третє, уникаючи людської слави Месія не зцілює на людях (публічно), але у будинку при невеликій кількості свідків.
Надалі отці Церкви наголошують на тому, що зазвичай християни у своєму житті дотримуються віри догматично-юридичної, а не віри живої. Власне через це й питає Спаситель сліпців про їх віру, щоб визначити чи вона є вірою розуму, чи ж вірою серця. Жива віра (віра серця) набувається важкою працею постійної молитви до Бога вдома й храмі та очищенням серця через святі Таїнства Церкви Сповіді й Причастя. На жаль багато хрещених людей ціле своє життя на Землі проводять в очікуванні чудес від Бога, але при цьому майже нічого не роблять для цього.
«Чи вірите, що Я можу це зробити?» (Мф. 9, 28) – питає Господь кожного з нас, хто звертається до Нього з молитвою про певну проблему. І якщо відповідь наша буде твердою, без жодної тіні сумніву, тоді Бог обовʼязково змилується над нами, так само як змилувався над сліпцями та німим.
Дорогі брати і сестри! Давайте ж будемо щиросердно прохати нашого Милостивого Бога-Творця, щоб Він допомігнам у формуванні в нас правильної й непохитної віри у Нього та зцілив нашу сердечну сліпоту, бо це є необхідною умовоюдля входження до обіцяного нам потойбічного Царства Небесного.
Амінь!
