Відбулося засідання Священного Синоду

21 Серпня 2020

Під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 21 серпня 2020 року відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

 

ЖУРНАЛ №16

СЛУХАЛИ: Повідомлення Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, про звернення Преосвященного Климента, митрополита Сімферопольського і Кримського, щодо звільнення його від тимчасового керування Херсонською єпархією.

ДОВІДКА: У зв’язку з посиленими обмеженнями щодо можливості пересування, запровадженими через пандемію COVID-19, виконання обов’язків з тимчасового керування Херсонською єпархією для Преосвященного Климента, митрополита Сімферопольського і Кримського, значно ускладнилося.

УХВАЛИЛИ: Звільнити Преосвященного Климента, митрополита Сімферопольського і Кримського, від тимчасового керування Херсонською єпархією Української Православної Церкви (Православної Церкви України), висловивши подяку за здійснену працю.

 

ЖУРНАЛ №17

МАЛИ МІРКУВАННЯ: Про обрання керуючого вакантною Херсонською єпархією.

УХВАЛИЛИ: За підсумками таємного голосування Преосвященного Никодима, єпископа Генічеського, вікарія Херсонської єпархії, обрати єпископом Херсонським і Таврійським, у зв’язку з чим призначивши його керуючим Херсонською єпархією Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та звільнивши з посади вікарія Херсонської єпархії.

 

ЖУРНАЛ №18

СЛУХАЛИ: Прохання Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, затвердити склад Синодальної Статутної комісії.

УХВАЛИЛИ: Затвердити членами Синодальної Статутної комісії:

– протоієрей Олександр Трофимлюк, ректор КПБА;

– протоієрей Василь Луцишин, ректор ЛДС;

– протоієрей Віталій Даньчак, Київська єпархія;

– протоієрей Леонтій Никитенко, доцент КПБА;

– протоієрей Володимир Зубілевич, Тернопільська єпархія;

– Мартинюк Мар’ян Васильович.

 

ЖУРНАЛ №19

МАЛИ МІРКУВАННЯ: Про затвердження складу Синодальної Комісії у справах монастирів та чернецтва.

УХВАЛИЛИ: Затвердити членами Синодальної Комісії у справах монастирів та чернецтва:

– архієпископ Вишгородський Агапіт, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва – заступник голови;

– архімандрит Костянтин (Марченко), намісник Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, Волинська єпархія;

– архімандрит Феогност (Бодоряк), Івано-Франківсько-Галицька єпархія;

– архімандрит Онуфрій (Ляда), намісник Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря, Рівненська єпархія;

– архімандрит Маркіян (Каюмов), Львівсько-Сокальська єпархія;

– архімандрит Софроній (Чуприна), Вінницько-Барська єпархія;

– ігумен Онуфрій (Дзюпин), намісник Святогірського Положення ризи Пресвятої Богородиці чоловічого монастиря, Львівська єпархія;

– ігуменя Наталія (Кудрянська), настоятелька Свято-Благовіщенського жіночого монастиря, м. Дніпро, Дніпропетровська єпархія.

 

ЖУРНАЛ №20

СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної календарної комісії, затвердити склад Синодальної Календарної комісії.

УХВАЛИЛИ: Затвердити членами Синодальної Календарної комісії:

– митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк), голова Інституту церковної історії;

– архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря), голова Синодальної Богословсько-літургічної комісії;

– протоієрей Володимир Генсьор, Львівська єпархія;

– протоієрей Миколай Лагодич, Чернівецько-Хотинська єпархія;

– протоієрей Віталій Лопушанський, Дніпропетровська єпархія;

– протоієрей Петро Бойко, проректор КПБА;

– протоієрей Микола Капітула, викладач РДС;

– протодиякон Владислав Демченко, Вінницько-Барська єпархія;

– Мирончук Олександр Якович, професор КПБА.

 

ЖУРНАЛ №21

СЛУХАЛИ: Доповідь протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про впорядкування Місяцеслова Православної Церкви України.

ДОВІДКА: Місяцеслов як вказівник пам’яті святих на кожний день року, вміщуваний у богослужбовому календарі, формують помісні Православні Церкви відповідно до днів пам’яті святих давньої Церкви, святих, канонізованих самою Помісною Церквою, та святих, канонізованих іншими помісними Православними Церквами, що мають всеправославне чи особливе місцеве шанування.

Кожна з Церков (Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква, Українська Православна Церква в єдності з Московським Патріархатом), які об’єдналися в Православну Церкву України, мала свої традиції канонізації святих, формування (наповнення) і використання Місяцеслова в богослужбовому календарі, що в тій чи іншій мірі були залежними або незалежними від традицій помісної Російської Православної Церкви.

Православна Церква України з огляду на пройдений нею шлях до утвердження автокефального статусу має нагальну потребу у формуванні власного Місяцеслова, який би відображав як її єдність у повноті Христової Церкви, так і особливості її ідентичності, як Помісної Церкви.

УХВАЛИЛИ: 1. Затвердити запропонований Синодальною Календарною комісією Місяцеслов, вміщуваний у богослужбовому календарі, та благословити його друк в офіційних церковних календарях Православної Церкви України.

  1. Благословити працю над подальшим уточненням Місяцеслова та формуванням Повного Місяцеслова Православної Церкви України, який би також вміщував дні пам’яті святих, канонізованих в інших помісних Православних Церквах.

 

ЖУРНАЛ №22

СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про встановлення дня пам’яті святого благовірного великого князя Київського Мстислава Володимировича, у святому Хрещенні Федора.

ДОВІДКА: Святий благовірний великий князь Київський Мстислав Володимирович, у святому Хрещенні Федір (1076 – 1132 рр.), із династії Рюриковичів, великий князь Київський (1125 – 1132 рр.), найстарший син Володимира Мономаха, шанувався ще за свого життя. Канонізований Православною Церквою не пізніше XIII століття. Згадування пам’яті святого благовірного князя Київського Мстислава Володимировича міститься в давньоруських богослужбових Прологах під 15 квітня за старим стилем, а також у богослужбових Прологах інших помісних Православних Церков, зокрема Сербської і Болгарської. До цього часу в Місяцеслові, вміщуваному в богослужбовому календарі, святому благовірному князеві Київському Мстиславу Володимировичу не було визначено окремого дня пам’яті.

УХВАЛИЛИ: Встановити день пам’яті святого благовірного великого князя Київського Мстислава Володимировича, у святому Хрещенні Федора, 15 квітня (28 квітня за новим стилем) та внести його до Місяцеслова Православної Церкви України.

 

ЖУРНАЛ №23

СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про визначення дня святкування на честь Вишгородської ікони Божої Матері.

ДОВІДКА: У Місяцеслові, вміщуваному в богослужбовому календарі, який Православна Церква України з огляду на пройдений нею історичний шлях утвердження свого автокефального статусу успадкувала від традицій російського православ’я, містяться три дні вшанування Вишгородської (Володимирської) ікони Божої Матері – 3 червня, 6 липня та 8 вересня (за новим стилем). Усі три святкування пов’язані з Москвою (зустріч ікони та визволення від Тамерлана в 1395 році, визволення від ординського хана Ахмата в 1480 році та кримського хана Махмет-Гірея в 1521 році). У 1131 році ця ікона була подарована святому благовірному великому князеві Київському Мстиславові Володимировичу. Зберігалася у Вишгороді, через що отримала назву Вишгородської. У 1155 році Володимирсько-Суздальський князь Андрій Боголюбський цю ікону викрав та вивіз спочатку до села Боголюбово, а пізніше – до Володимира-на-Клязьмі, через що ікону почали називати «Володимирська». З огляду на це виникає нагальна потреба визначення окремого дня святкування на честь Вишгородської ікони Божої Матері, який би був пов’язаний з історичними подіями українського православ’я.

УХВАЛИЛИ: 1. Визначити день святкування на честь Вишгородської ікони Божої Матері в день пам’яті святого благовірного великого князя Київського Мстислава Володимировича, у святому Хрещенні Федора, – 15 квітня (28 квітня за новим стилем).

  1. Благословити Синодальній календарній комісії внести до Місяцеслова Православної Церкви України день святкування на честь Вишгородської ікони Божої Матері 15 квітня (28 квітня за новим стилем) та вилучити попередні дні святкування (3 червня, 6 липня та 8 вересня за новим стилем).

 

ЖУРНАЛ №24

СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про уточнення підстави звершення пам’яті всіх від віку спочилих отців, братів і сестер наших у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) – Дмитрівської поминальної суботи.

ДОВІДКА: Богослужбова традиція російського православ’я поминати всіх від віку спочилих у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) встановлена князем Димитрієм Донським після битви на Куликовому полі. Практика звершувати в цей день заупокійне богослужіння зберігається і в Православній Церкві України без зв’язку зі згаданою подією. Щороку в четверту суботу листопада звершується церковне, державне і громадське поминання всіх, в Україні голодом заморених. Також у листопаді на вшанування важливих українських історичних суспільних подій відзначається День Гідності та Свободи.

УХВАЛИЛИ: Визначити підставами для Дмитрівської поминальної суботи – звершення поминання всіх від віку спочилих отців, братів і сестер наших у суботу напередодні дня пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) згадування пам’яті всіх, в Україні голодом заморених, вбитих під час Революції гідності та загиблих внаслідок агресії Російської Федерації на Сході України.

 

ЖУРНАЛ №25

СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про встановлення для загальноцерковного шанування дня пам’яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) 7 квітня (20 квітня за новим стилем).

ДОВІДКА: Святий благовірний гетьман Петро (Конашевич-Сагайдачний, 1622 р.) канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським Собором Української Автокефальної Православної Церкви. Церковне прославлення святого на місцевому рівні відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області.

УХВАЛИЛИ: Встановити день пам’яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) для загальноцерковного шанування 7 квітня (20 квітня за новим стилем) та внести його до Місяцеслова Православної Церкви України.

 

ЖУРНАЛ №26

МАЛИ МІРКУВАННЯ: Про участь єпископату і духовенства Української Православної Церкви (Православної Церкви України) в роботі органів місцевого самоврядування.

ДОВІДКА: У зв’язку з проведенням у 2020 році в Україні виборів до органів місцевого самоврядування вбачається за необхідне нагадати про ухвалене Священним Синодом (Журнал №24 засідання Священного Синоду від 24 травня 2019 р.) додаткове роз’яснення щодо питання участі архієреїв та духовенства Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у роботі світських виборних органів, зокрема органів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ: 1. Нагадати про ухвалене Священним Синодом (Журнал №24 засідання Священного Синоду від 24 травня 2019 р.) додаткове роз’яснення щодо питання участі архієреїв та духовенства Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у роботі світських виборних органів, зокрема органів місцевого самоврядування наступного змісту:

«1. Враховуючи попередній в цілому позитивний досвід участі архієреїв і духовенства в роботі місцевих рад (сільських, селищних, міських, районних та обласних) благословити за канонічною ікономією і надалі архієреям та духовенству, де це вбачається доцільним, балотуватися до місцевих рад та брати участь у їхній роботі в якості депутатів. Разом з тим відзначити, що в цілому священнослужителям краще утримуватися від балотування до місцевих рад і погоджуватися на це належить лише за наявності особливої пастирської доцільності та за наполяганням місцевої територіальної громади.

  1. У кожному конкретному випадку до початку виборчого процесу клірики повинні отримувати письмове благословення на висунення своєї кандидатури на депутата місцевої ради: архієреї – від Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України, священики та диякони – від свого єпархіального архієрея. Без отримання такого письмового благословення висування кліриками своєї кандидатури забороняється.
  2. Участь кліриків у виборчому процесі не повинна порушувати моральних норм та Законів України. Зокрема категорично забороняється використовувати храм та його територію для проведення передвиборчої агітації. Священнослужителі зобов’язані пам’ятати, що є пастирями для віруючих різних політичних переконань, а тому не мають права в будь-якій формі нав’язувати пастві підтримку конкретної політичної партії, протиставляючи її іншим партіям. Тому клірикам категорично забороняється бути членами будь-якої політичної партії. Порушення цих норм має наслідком відкликання письмового благословення на балотування та канонічні покарання.
  3. Будучи обраними до місцевої ради клірики повинні неухильно пам’ятати, що представляють в ній свою територіальну громаду і всіх її виборців, а не конкретну політичну силу, яка надавала їм підтримку під час виборів чи до фракції якої вони входять у місцевій раді.
  4. Згода Священного Синоду на дозвіл клірикам обиратися до органів місцевого самоврядування – місцевих рад – обумовлюється тим, що згідно до Законів України участь у роботі цих рад у якості депутатів відбувається на громадських засадах, без прийняття на постійну роботу.
  5. Відповідно до Апостольських правил 6, 81 та інших правил священнослужителям забороняється обиратися чи приймати призначення на посади, в тому числі в органах місцевої влади і місцевого самоврядування, якщо здійснення повноважень на цих посадах пов’язане з прийняттям на постійну роботу. 81 Апостольське правило зазначає: «Сказано нами, що не належить єпископу, або пресвітеру віддаватися народному управлінню, але без упущення бути при справах церковних. Тому або нехай буде переконаний цього не робити, або нехай буде вивержений. Бо ніхто не може двом господарям служити, за Господньою заповіддю» (Мф.6:24).

У зв’язку з цим священнослужителям повністю забороняється висувати свої кандидатури і обиратися на посади сільського, селищного, міського голови, голови об’єднаної територіальної громади, а також погоджуватися на обрання чи призначення на посади в місцевих чи державних органах влади, де передбачене прийняття на постійну роботу. З цієї ж причини клірикам забороняється висувати свої кандидатури та обиратися до Верховної Ради України.

  1. У разі, якщо клірик, забувши про канонічні правила, був обраний на посади сільського, селищного, міського голови, голови об’єднаної територіальної громади або набув інші посади, зазначені у п. 6, йому належить якнайшвидше подати заяву про складання набутих за підсумками виборів чи призначення повноважень. Якщо такий клірик відмовляється складати повноваження, то він має бути звільнений за штат. Поновлення у штаті можливе лише після складання відповідних світських владних повноважень.»
  2. Доручити Блаженнійшому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію звернутися до повноти Православної Церкви України та українського народу з нагоди проведення у 2020 р. місцевих виборів із закликом щодо дотримання моральних норм під час виборчої кампанії і встановлення результатів виборів, недопущення підкупу, фальсифікацій та інших порушень.

 

ЖУРНАЛ № 27

СЛУХАЛИ: Прохання Преосвященного Симеона, архієпископа Дніпровського і Криворізького, про зміну назви та місця реєстрації Чоловічого монастиря на честь святого праведного Петра (Калнишевського) Багатостраждального в селі Тихе Васильківського району Дніпропетровської області та про затвердження настоятеля монастиря.

УХВАЛИЛИ: 1. Змінити назву та місце реєстрації Чоловічого монастиря на честь святого праведного Петра (Калнишевського) Багатостраждального в селі Тихе Васильківського району Дніпропетровської області на назву і місце реєстрації: Покровський чоловічий монастир с. Рубанівське Васильківського району Дніпропетровської області.

  1. Затвердити настоятелем Покровського чоловічого монастиря с. Рубанівське Васильківського району Дніпропетровської області ігумена Василія (в миру Пишного Василя Івановича).